Полонина Заломиста. Травень |
Під час сходження на хребет Явірник по східному схилу з південного боку Микуличина можна зупинитися на відпочинок на полонині Заломистій.
Колишній гірський хутір розташований на висоті 850 метрів над рівнем моря і до нього лісовозом прокладено дорогу з плавним перепадом висот.
Полонина Заломиста. Вересень |
Оседок, як гуцули по-стародавньому називають карпатський хутір, був заснований біля потічку, який стрімко несе води по гірським уламкам до волелюбного Прута. Довжина Заломистої з заходу на схід близько 500 метрів. Простір з соковитою травою гуцульська сім’я використовувала під пасовисько та для сінокосів, щоб годувати худобу – коней, корів, овець. Сіно складали в обороги.
Віддаленість від електричної мережі, торговельних центрів та інших досягнень цивілізації, напевно, змусили мешканців хутора покинути домівку, від якої залишився фундамент у вигляді декількох рядів плоских каменів. Ще можна побачити рештки смерекових колод, з яких складалася прямокутна в плані хата, вкрита драницею.
З північного боку подвір’я оточує здичавілий садок. На сонячному схилі дерева без всякого догляду залишаються навесні надзвичайно квітучими, а восени до морозів осиротілі яблуньки пригощають подорожніх духмяними плодами. Зайцям і козулям гілки скинули гостинці на траву, і навіть під снігом тваринки знаходять вітамінні припаси.
Полонина Заломиста. Листопад |
Ділянка найближчого сусіда була близько 700 метрів на південний захід. Можливо, горяни разом випасали овець і виготовляли за традиційними гуцульськими рецептами будз та вурду. Трав’яний карпатський чай і бриндзя будуть доречними на привалі з оглядом на гори Хом’як, Ягідну та інші гуцульські ґруні.
Вівців багато не тримали лиш для себе щоб була вовна на капчури, светри і на ліжники.
Дорогу туди робили трактором із Підліснівського лісництва коли керував лісничий Боберський Юрій Юліанович.
Там моя рідна земля яку я дуже люблю.
Ще раніше, тими роками то ми косили там траву, яку сушили і возили вниз додому.
В теперішньому часі дорога туди погана, вода повимивала ґрунт і їхати небезпечно.
Можна ще багато чого написати але може колись напишу.
Щиро дякую Вам за нарис про Заломисту. Мені дуже приємно що Вам сподобалася Заломиста».
Ще доповнення про ґаздів Золомистої: «У Заломистій жило 3 ґазди, там було 3 хати. На горі жила Анна Онучак, Михайло Мотрук і Михайло Гринюк» (Hadiia Kozmejchuk).
Немає коментарів:
Дописати коментар