Щирець. Кіркут – частина культурної та історичної спадщини галицького містечка

До Другої світової війни Щирець вважався одним із центрів єврейського життя на Галичині. Старий єврейський цвинтар на східній околиці селища – частина культурної та історичної спадщини зниклої єврейської громади.

 

Щирець, Львівська обл. Єврейський цвинтар

Кіркут розташований на північному схилі Золотої гори і підходу до нього немає через густі безпросвітні зарості та відсутність навіть натяку на стежку або м’яту траву.

 

Мені єврейський некрополь відкрився з третього разу після невдалих спроб прорватися крізь гущавину колючих чагарників. Тільки впевненість, що він «десь тут» допомогла взяти штурмом щирецькі нетрі, і погляду постали повалені мацеви, вкриті мохоподібними наростами. Вирубування вікових дерев призвело до буяння дикої порослі, яка дуже швидко захопила місце під сонцем. Довжина периметра поховань – близько 300 метрів. Кількість надгробків важко порахувати, а лишайник закрив написи, виконані на їдиш та івриті.

 

Деякі пам'ятні знаки очищені від трав'янистого покриву, який швидко руйнує камінь та викладену на ньому історію. На надгробках з рожевого теребовлянського пісковика виконані епітафії і символічні малюнки. Напевно, хтось буває на цвинтарі і намагається зберегти пам'ять про померлих.

Рік заснування окописька невідомий, картографічне позначення кіркуту датується 1880 роком. Наприкінці XIX – на початку XX століття євреї становили близько 80% усього населення Щирця. У селищі була школа для дівчаток та хлопчиків, синагога. На площі Ринок налічувалося близько 60 крамниць, власниками яких були євреї. У жителів Щирця збереглися добрі спогади про своїх сусідів єврейської національності, з якими жили у злагоді та взаєморозумінні. Все змінилося з початком фашистської окупації у червні 1941 року. Понад 1000 євреїв були депортовані в гетто в Бібрку та табір смерті до Белжеця.

На горішньому цвинтарі поховані люди, які брали участь у громадському та культурному житті селища, зробили свій цінний внесок у його розвиток. Серед похованих – могила Самуеля Люфта, бургомістра Щирця у 1900-1902 роках та голови єврейської громади. У 2018 році родичі Самуеля навідували поховання з поминальною молитвою.

 

Дякую пані Стефанії Деревацькій, директору музею пам’яті жертв сталінських репресій у Щирці, за інформацію та гостинність. 

Координати єврейського цвинтаря: 49°38'57"N 23°52'2"E