Новогродівка. Що чекає шахтарські міста після реформ вугледобувної галузі?

Уряд готує масштабні перетворення гірничодобувної галузі. Що чекає невеликі шахтарські міста, де крім гірничих підприємств нічого немає? Новогродівка — шахтарське місто в Донецькій області. Розташоване в 6 кілометрах від міста Селидове, з яким пов’язане історично і економічно. Відсутність реформ у вугільній промисловості, неефективність системи збуту продукції і безсистемність у фінансуванні негативно позначаються на соціальному становищі невеликих міст і селищ. В результаті неефективної державної політики багато підприємств гірничодобувної галузі приречені на закриття, а шахтарські містечка на вимирання.

Новогродівка. Донецька обл. Шахта № 1-3 «Новогродівська» 

Перше геологорозвідувальне дослідження і вивчення запасів вугілля в районі сучасної Новогродівки проведені в 1927-1932 роках. З будівництвом шахти № 1 «Новогродівська» в 1939 році засновано шахтарське селище Гродівка. Спочатку це були 2 барака.

Новогродівка. Вул. Шахтарська

Під час гітлерівської окупації гірничі виробки були затоплені, виробничі і житлові приміщення знищені. У повоєнний час жителі Гродівки та прилеглих селищ взялися за відновлення підприємства.

У 1949 році шахта № 1 вступила в дію. У 1948 році розпочато будівництво шахти № 3 «Новогродівська», яка була здана в експлуатацію в 1953 році з проектною потужністю 1000 тонн вугілля на добу.

У 1964 році підприємства об’єдналися.

Був побудований адміністративно-побутовий комбінат.

Робітники отримували квартири в нових житлових будинках. Відкрився клуб «Угольок», дитячий садок, школа, робоча їдальня.

Новогродівка. Клуб «Угольок»

Новогродівка. Школа № 8

Новогродівка. Колишня їдальня

Новогродівка. Дитячий садок

Колектив шахти славився трудовими перемогами і позапланової видобутком чорного золота.

З шахтами № 1-3 межувала вугільними пластами шахта № 2. На підприємстві розроблялися пласти на максимальній глибині 570 метрів. З 2001 року шахта № 2 припинила видобуток кам’яного палива.

Вантажно-пасажирська залізнична станція Гродівка при відкритті в 1895 році значилася в категорії роз’їзд № 3. У даний час на станції зупиняються приміські поїзди Авдіївка-Чаплине і Авдіївка-Покровськ.

Новогродівка. Залізнична станція Гродівка

Статус міста і сучасну назву Новогродівка отримала в 1958 році.

З цього часу шахтарське місто активно забудовується і упорядковується.

Велика частина будівель побудовано в період економічного зростання Новогродівки.

На будовах 1950-х років збереглися дати споруди.

Деякі двоповерхівки прикрашені ліпниною з зображенням фруктів.

У 1958 році відкрито помпезний Будинок культури. За словами старожилів, вогнище культури будували ув’язнені, які жили поруч з будівництвом. Згодом будівля втратила парадний вигляд, незважаючи на ліпнину і колонаду при вході. Фронтон декорований зображенням шахтарської символіки і елементів соцреалізму.

Будинок культури прикрашено яскравим панно.

У БК створений музей трудової і бойової слави, в якому зберігається пам’ять про ветеранів війни і виробництва.

Перед БК на Шахтарській площі проходять масові заходи та святкові концерти.

У Новогродівці 4 загальноосвітніх школи. Колись над навчальними закладами шефствували вугільні підприємства.

 Школа № 10 ім. Шевченка

 Школа № 9

У благополучні для демографічної ситуації часи були побудовані архітектурно привабливі дошкільні установи. Дитячий садок «Золотий ключик» прикрашений мозаїчними панно на казкову тематику.

На території садочка встановлене сучасне ігрове обладнання.

У роки збитковості вугільних шахт в шахтарських містах стався відтік населення. Дитячий садок «Зірочка» побудований в 1970-і роки майстрами із Західної України, які доповнили проект архітектурними прикрасами, характерними для середньовічних замків і міських ратуш. Двох’ярусний дах зі зламами покритий червоною черепицею і декорований бійницями і люкарнами. Будівлі не знайшлося застосування, вона не законсервована і помітно руйнується.

Парк носить ім’я національного поета Т. Г. Шевченка.

У 2001 році новогродівці отримали в дар скульптурне зображення Козаря від жителів прикарпатського Калуша.

У парку створені зони відпочинку і розміщені дитячі ігрові комплекси. На згадку про загиблих на вугільних підприємствах шахтарів і жертв аварії на ЧАЕС встановлені меморіальні знаки.

Пам'ятний знак жервам аварії на ЧАЕС

Пам'ятний знак загиблим шахтарям

Любителі спорту проводять дозвілля на стадіоні «Шахтар».

З 1970 року працівникам вугільної галузі була можливість зміцнювати здоров’я в санаторії-профілакторії.

У місті 3 православних храми. У пристосованому приміщенні житлового будинку влаштована церква святої Варвари – покровительки шахтарів.

У 1998 році сформувалася громада Православної церкви України. Богослужіння проходять в приміщенні колишнього магазину по вулиці Парковій, 25. По вулиці Лікарняній силами громади в 1991 році побудований типовий храм Покрова Пресвятої Богородиці.

Церква Покрова Пресвятої Богородиці

В умовах ринкових відносин скорочення бюджетних витрат на розвиток вугільної галузі посилює кризу в невеликих містах, в яких життя більшості жителів пов’язана з вугледобувними підприємствами.

Новогродівка. Міська рада