Гора Кременець в місті Ізюм — один з головних туристичних об’єктів Харківської області. Пагорб, висотою 220 метрів над рівнем моря має статус геологічної пам’ятки природи і є місцем історичних подій з часів Київської Русі.
Ізюм. Харківська обл. Гора Кременець (Крем'янець)
З вершини відкривається кругова панорама на відстань понад 20 кілометрів, добре проглядаються вулиці і передмістя Ізюма, лісові масиви, блакитна стрічка Сіверського Дінця, купола Святогірської лаври.
Археологічні дослідження показали, що в IV столітті на височини розташовувалися татарські фортифікаційні укріплення «Кермен». Пізніше позиції зайняли російські сторожові пости і з часом назва трансформувалася в «кремль», «кремінь» і сучасний варіант топоніма «Кременець», місцева назва — «Крем’янець».
Курган служив орієнтиром при пересуванні військової раті в походах проти ворожих набігів. У 1111 році князь Володимир Мономах у цих місцях здобув перемогу над половцями.
Не оминув стороною гору і князь Ігор, про що свідчать рядки в стародавньому манускрипті «Слово о полку Ігоревім». Як данина подіям сивої давнини на найвищій точці Харківської області, на західному схилі вишикувався загін половецьких воїнів XII століття.
У давнину кам’яні ідоли символізували предків і встановлювалися в степу на найвищому місці.
Гора складається з крейдяних відкладень і шарів, пісковика, піску. Вапно після випалу використовували для будівництва будинків.
За свою історію Кременець мав промислове та економічне значення. Біля гори проходили торгові шляхи.
В роки Громадянської війни білогвардійці на вершині розстріляли в’язнів Ізюмської в’язниці.
В роки гітлерівської окупації висота була зайнята німцями. В ході визвольних боїв за Ізюм та околиці загинуло 800 тисяч вояків Червоної армії.
В їх честь на вершині відкрито меморіальний комплекс і скульптурна група «Атака».
Три бетонних стели, висота найбільшої — 26,5 метра, символізують три битви в харківському напрямку під час Громадянської і Другої світової війн.
Зразки військової техніки, яка приймала участь в кровопролитних боях, експонуються просто неба: танки КВ, Т-34, «Катюші», артилерійські знаряддя. На жаль, інформаційні таблички відсутні і експонати частково зіпсовані любителями залишати аерозольні автографи.
З двох боків алеї, що веде до меморіалу, встановлені світильники у вигляді снарядів.
Вічний вогонь, напевно, запалюється в день звільнення Ізюма від фашистських загарбників та 9 Травня.
На підступах до висоти споруджені пам’ятні знаки на честь захисників Кременця.
У повоєнні роки для будівництва дороги, здавна відомої як Ізюмський шлях, довелося розрізати гору надвоє.
Із залученням сили військовополонених нацистів створеною штучною ущелиною проклали магістраль М-03, яка зв’язала Київ і Харків з Донецьком і Луганськом.
Гул автомобілів порушує тишу, так необхідну в меморіальному місці.
На західному пагорбі біля скульптури Богородиці в день пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років проводяться траурні мітинги в пам’ять про жертви одного з найстрашніших злочинів проти людства.
Над степами, пагорбами, річкою і лісами майорить державний прапор України.
З появою телебачення на горі височить телевізійна металева вежа, зараз ретранслятор має висоту 190 метрів.
Закріплений на вершині тріангуляційний пункт використовується в геодезії.
Не забутий подвиг чорнобильців-ізюмчан. Біля підніжжя меморіального комплексу встановлена стела у вигляді хреста з трьома лелеками. На чорних мармурових плитах увічнені імена земляків, ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
Незважаючи на деяку занедбаність меморіального комплексу, територію прибирають від сміття, яке залишають недбайливі відвідувачі комплексу.
Зайві брили кам’яних монолітів звалені в заростях.
Хтось вирішив, що меморіальна гора — місце поховання домашніх вихованців.
В останні роки сходження на Кременець включають в маршрути піші туристи і автомандрівники, любителі їзди на велосипедах і квадроциклах. Висота і підйомна сила вітру використовується авіапланерістами, а рельєфні особливості — гравцями в пейнтбол.
Для комфортного відпочинку біля підніжжя Кременця відкритий готель «7 вітрів» і кафе.
Інтер’єр ресторації виконаний в стилі слобожанського села минулих століть.
Комплексний пам’ятник природи та історії обов’язково бачать всі проїжджаючі трасою М-03 (Е-40) в південній частині Ізюма.
Немає коментарів:
Дописати коментар