Полтава. Музей-садиба Івана Котляревського. Фотоекскурсія і відеоогляд
Твори письменника і просвітителя Івана Петровича Котляревського залишаються актуальними і в XXI столітті знаходять шлях до серця читача. Понад 200 років тому в розкритикованій «Енеїді» український драматург висловив протест проти наступу імперських сил північного сусіда і висміяв безсилля народу протистояти воцарінню великодержавності з втратою автономності козацтва. Класик нової української літератури народився, навчався, працював і помер в Полтаві, писав на полтавському діалекті української мови.
Музей-садиба Івана Петровича Котляревського
Зберігаючи пам’ять про видатного земляка, в 1969 році полтавці відкрили музей-садибу у відновленому будинку Котляревських на Івановій горі, названій на честь письменника.
Біля входу в музей встановлено пам’ятний знак з чорного лабрадориту з написом: «З цієї садиби пролунав голос першого класика нової української літератури Івана Петровича Котляревського. 1769-1838».
Меморіальний комплекс знаходиться на Соборній площі поруч з Успенським собором, який був заново відбудований в 2004 році.
Успенський собор
Дід Івана служив в Успенській церкві дияконом і в 1751 році придбав житло за 27 рублів 50 копійок «у вічне і спадкове користування». Домоволодіння зведено в 1705 році, про що свідчить напис, залишений майстром на дерев’яній балці.
Полтава. Музей-садиба І. П. Котляревського
Будинок витримав в 1709 році 20 штурмів Полтави армією шведського короля Карла XII. Через 60 років в цих стінах народився майбутній засновник нового етапу формування української мови і помер в 1838 році.
Барельєф письменника на фасаді літературно-мморіального музею І. П. Котляревського
Батько хлопчика служив в Полтавському Магістраті. Іван Петрович працював канцеляристом, учителем, був учасником російсько-турецької війни. Скульптурний портрет письменника виконала художниця Галина Кальченко.
Музей-садиба І. П. Котляревського. Погруддя письменника
У 1845 році в будинку гостював Тарас Шевченко, який високо цінував творчість Котляревського, його талант, чуйність, благородство.
Кобзар описував житло Котляревського так: «Уявіть собі, що він живе в будиночку в 100 разів гірше нашого, просто хата». Саме акварельний малюнок Тараса Шевченка, спогади сучасників, архівні дані про план будинку послужили основою для його відновлення.
Садиба І. П. Котляревського на малюнку Тараса Шевченка
Після смерті письменника домовласники змінювалися багаторазово, один з яких в 1881 році будівлю переробив суттєво.
Садиба І. П. Котляревського. Комора
У 1969 році за рішенням ЮНЕСКО 200-річчя письменника широко відзначалося в усьому світі. До цієї дати українським реставраторам довелося ретельно попрацювати, щоб з максимальною достовірністю відновити будинок, подвір’я та інтер’єри, типові для Полтавщини XVIII-XIX століть.
Музей-садиба І. П. Котляревського. Комора
Музей-садиба І. П. Котляревського. Сарай
Як вказується у Румянцевському перепису 1765 року у дворі Котляревських «покоїв житлових для господарів два, два людських, одна клуня, один сарай». До небагатого списку засновники музею додали колодязь-журавель.
У будинку відтворені п’ять кімнат — кабінет, світлиця, вітальня, кімната економки, кухня.
З особистих речей письменника збереглися рукописи, нагороди, стіл, комод, дзеркало, картина.
Інші експонати — предмети дворянського побуту того часу.
У шафі представлені книги і журнали французькою, латинською, російською мовами.
На кухні зібраний посуд з кераміки, вишиті рушники, господарські речі.
У будинку Котляревського в різний час бували відомі діячі культури і науки, серед яких Т. Г. Шевченко, М. В. Гоголь, Леся Українка, М. С. Щепкін, Панас Мирний, М. Л. Кропивницький, М. К. Заньковецька.
Меморіальний знак гостям садиби
Музей-садиба є філією літературно-меморіального музею І. П. Котляревського, який розміщується в старовинному особняку на Первомайському проспекті, 18.
Полтава. Літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського
Музей працює щодня, крім понеділка, з 10:00 до 18:00. Вхід — 20 гривень, фото- і відеозйомка — платні.
Немає коментарів:
Дописати коментар