Тяпче на Долинщині

Це невелике прикарпатське село я побачила, коли була в Гошівському монастирі. Біля підніжжя Ясної гори зі східного боку виднілися будинки і храм.

Тяпче Долинського району Івано-Франківської області

Перша письмова згадка про Тяпче Долинського району Івано-Франківської області датується 1515 роком, і вже тоді в селі була церква. Тяпче розташоване біля самої траси Львів — Івано-Франківськ. Є залізничне сполучення з двома обласними центрами. Дуже вигідне розташування для кафе «Вежа» та ресторану «Млин».

Кафе «Вежа» на трасі Львів – Івано-Франківськ

Ресторан «Млин» на трасі Львів – Івано-Франківськ

Ресторан «Млин» на трасі Львів – Івано-Франківськ

Придорожня каплиця побудована в 1992 році на місці зруйнованої в хрущовські часи.

Каплиця на трасі Львів – Івано-Франківськ

Каплиця на трасі Львів – Івано-Франківськ

 Хрест біля каплиці

Вигин вулиці повторює поворот Свічі, повноводної гірської річки, в пониззі якої простягнулося Тяпче.

Тяпче Долинського району

Дорога асфальтована і будинки добротні.

Тяпче Долинського району

Село налічує 1500 чоловік населення і 470 будинків. Для будівництва використовується місцевий гравій, пісок, глина.

Тяпче Долинського району

Жителі займаються домашнім господарством, працюють в Долині, до якої 7 км. На сході села знайдені поклади нафти і гойдалки-насоси, обладнання для видобутку чорного золота, тут не рідкість.

Тяпче. Магазин

У греко-католицької церкви святого Миколая в цей день була служба.

 Церква св. Миколая УГКЦ

До храму підходили люди, під’їжджали машини.

Церква св. Миколая УГКЦ

Православна церква, освячена теж на честь святого Миколая, була закрита.

Церква св. Миколая УПЦ КП

Жителі не могли мені сказати, коли вона буває відкрита і в честь кого освячена. Церква і все.

Церква св. Миколая УПЦ КП

 Церква св. Миколая УПЦ КП. Дзвіниця

На церковному подвір’ї в 1990 році була відновлена ​​могила Борцям за волю України.

Символічна могила Борцям за волю України

Я спустилася до невеликого струмка. Тут в низині є джерело, над яким спорудили навіс і встановили хрест. Правда, восени джерело трохи обміліло і було не дуже чистим. Мабуть, навесні воно очищається, і люди беруть тут воду для освячення.

Тяпче. Джерело

Уродженець села Микола Корпан після навчання в Бучацькій гімназії вступив до лав захисників Української держави і загинув в бою під Крутами в 1918 році. Пам’ятник героїчному землякові відкритий в 2010 році.

Пам'ятник Миколі Корпану

На цьому ж майданчику встановлено пам’ятний камінь з табличкою, на якій вказані прізвища загиблих воїнів-односельчан і засланих в сибірські ГУЛаги.

Пам'ятник Миколі Корпану і загиблим односельчанам

Сільрада ділить приміщення з будинком культури, в якому працюють хоровий, драматичний, вокальний гуртки і бібліотека з двохтисячним фондом.

ТСільська рада і будинок культури

Сільська рада і будинок культури

Назад я пішла паралельною вулицею і побачила амбулаторію, потопаючу у квітах. Парканчик з використаних скатів абсолютно не відповідав природній осінній красі. Бордюр з пахучих багаторічників виглядає набагато краще.

Сільська амбулаторія

Біля школи і на спортивному майданчику в неділю тихо і безлюдно.

Сільська школа і спортивний майданчик

Початкова школа в селі була заснована в 1842 році і розміщувалася в будинку диякона 1773 року побудови. Дітей навчали писати, читати, рахувати і по закінченню 2-річного навчання видавали свідоцтво про освіту. У разі поганих оцінок вказувалася причина: недбалість батьків, слабкість, бідність. Зараз в цьому місці встановлено пам’ятний хрест.

Сільська школа і спортивний майданчик

Потрібно було повертатися до автобусної зупинки, і я запитала у хлопчика, як мені краще йти. Він мені дуже чемно відповів і показав рукою дорогу, а сам пішов, скорочуючи шлях, через луг. Я теж люблю зрізати кути і пішла, як мені здалося, його слідами. Але попереду протікав струмок, можливо, це притока Свічі, Саджавка. Я не знала, як його перейти, а хлопчик зник з очей, просто розчинився, як у фільмі «Діамантова рука». Довелося повертатися на стартові позиції і піти за вказаним мені напрямком.

 Сільська вулиця

Напевно, в кожному селі Прикарпаття я бачила футбольні поля. У Тяпче для турнірів і тренувань місцевої команди «Свіча», однією з кращих в районі, є досить великий стадіон. По периметру для огорожі вкопані використані покришки. Звичайно, дешевий і довговічний матеріал, але вигляд цих огороджень спортивних і дитячих майданчиків, що повсюдно поширився, не дуже естетичний.

 Стадіон

Люди поверталися з церкви, всі мене вітали словами: «Слава Ісусу Христу», «На віки слава!» А ці селяни мені посміхалися і махали рукою.

Тяпче на Долинщині

Здається, я все подивилася в Тяпче, і можна поділитися з вами враженнями.