Батурин — місто в Чернігівській області, колишня козацька столиця, резиденція гетьманів.
|
Батурин. Палац графа Кирила Розумовського 1799 – 1803 р.р. |
Знайомство з містом, що відродилося з попелу, я почала зі Свято-Покровської церкви, побудованої в 2008 році на місці своїх попередниць. У дерев’яній 16 століття будівлі, спаленої під час Батуринської трагедії, сповідався гетьман Іван Мазепа. Наступний храм 1789 року знищили більшовики в 1936 році.
|
Свято-Покровська церква |
Щоб заглибитися в історію козацтва Лівобережжя, я пішла до цитаделі по головній вулиці міста і єдиній в Україні, названої на честь Віктора Ющенка.
|
Батурин. Вулиця Віктора Ющенка |
Завдяки ініціативі гаранта почалося відновлення історичного місця, а Батурину з населенням близько трьох тисяч жителів повернули статус міста, адже до цього нічого не нагадувало про колишні козацькі подвиги.
|
Вулиця Гетьманська. Житловий будинок |
|
Вулиця Гетьманська. Колодязь |
|
Вулиця Гетьманська. Колодязь |
Дерев’яних будинків з віконницями в місті чимало.
|
Вулиця Віктора Ющенка. Житловий будинок |
|
Вулиця Віктора Ющенка. Житловий будинок і магазин |
|
Вулиця Кооперативна. Житловий будинок |
|
Вулиця Віктора Ющенка. Житловий будинок і магазин «Одяг з Європи» |
|
1-й пров. Віктора Ющенка. Житловий будинок |
Нащадки славного козацтва по-різному прикрашають свої оселі та пам’ятають про своє походження.
|
Вулиця Кооперативна. Житловий будинок |
|
Вулиця Многогрішного. Житловий будинок |
|
Вулиця Многогрішного. Житловий будинок |
|
Вулиця Многогрішного. Житловий будинок |
А коней замінили велосипеди.
|
Школа. На шкільному подвір'ї – ровери |
|
Велосипедна стоянка біля міської адміністрації |
Усе найкраще — дітям. Дитячий садок розташувався в історичній будівлі — в колишньому двокласному училищі.
|
Дитячий садок на вул. Віктора Ющенка. Біля входу – велосипеди |
По залишках земляних укріплень в урочищі «Цитадель» історики встановили, що городище на березі річки Сейм існувало більше 900 років тому.
|
Батурин. Фортеця |
У 1625 році була закладена фортеця, яка перебудовувалася і зміцнювалася бастіонами, вежами з дубових зрубів, набитих глиною. Площа острогу становила понад 24 гектари.
|
Цитадель Батуринської фортеці. Міст через рів |
У 1654 році Батурин отримав Магдебурзьке право. Незабаром були підписані домовленості з царським урядом. У 1669 році при гетьмані Дем’яні Многогрішному Батурин стає гетьманською резиденцією, де влаштовуються прийоми послів і високих гостей.
|
Цитадель. Головна вежа. Дерев’яна, проїзна, з брамою, шестистінна, чотириярусна, з горішнім бойовим ярусом
|
Іван Мазепа правил 21 рік, і за цей час Батурин став центром духовності і культури, були побудовані храми.
|
Замкова дерев’яна Свято-Вознесенська церква |
Іван Мазепа брав участь у двох походах на Азов разом з Петром I, був нагороджений, користувався довірою молодого монарха, давав йому поради. У 1706 році багато європейських країн були підкорені шведами і стали союзниками Карла XII, залишивши Московію з зовнішньополітичними проблемами.
|
Північна вежа. Дерев'яна, «глуха», шестистінна, триярусна, з горішним галерейчастим ярусом. Висота – 15,5 м |
У 1708 році Петро I закликав козацтво приєднатися до нього біля Стародуба, але Мазепа перейшов на бік короля, сподіваючись надати Малоросії самостійності.
|
Фортеця і Південна вежа. Дерев'яна, чотиристінна, триярусна з горішним бойовим ярусом. Висота – 17, 8 м |
1708 рік став фатальним для гетьманської столиці. Петро I не пробачив таємної змови колишнього соратника з противником Російської імперії, на Батурин було кинуто московське військо під командуванням Меншикова.
|
Рів відтворено за данними археологічної експертизи, що визначило місцезнаходження і габарити |
Спроби взяти фортецю штурмом були невдалими.
|
Фортеця. Рів. Відділяє територію цитаделі від міста. Глибина 7,4 м |
Мости були розбиті, рови заповнювалися убитими, козаки мужньо захищали форт.
|
Фортеця. Південна вежа |
Князь змушений був відступити, але зрада прилуцького полковника Носа, який розповів про потайні ходи, сприяло раптовому нічному вторгненню царського війська в цитадель. Захопивши артилерію, скарбницю, прапори, Меншиков варварськи спалив місто.
|
Оборонна стіна. Дерев'яна, триярусна, з брусів у вигляді клітей. З південної і північної сторони зміцнена вежами, в яких знаходяться госполарські приміщення |
Випереджаючи можливий опір, князь розпорядився не шкодувати ні старих, ні дітей.
|
Оборонна стіна і Головна вежа висотою 29 м |
За різними підрахунками істориків число жертв могло бути від 15 до 21 тисячі.
|
Фортеця. Козацька артилерія |
|
Фортеця. Гармата |
|
Фортеця. Гармата |
У ці трагічні 2 дні придумувалися і застосовувалися нові звірячі тортури.
|
Чотирьохроги якори 18-19 ст. Дворогий якір 18 ст, для бригантини |
Трупи козаків прив’язували до дощок і пускали по Сейму, сповіщаючи про загибель Батурина і знищення ідеї незалежності від Москви.
|
БРічка Сейм |
Спроб реконструкції цитаделі було кілька.
|
Оглядовий майданчик. Річка Сейм |
Улюбленим проектом для Ющенка став Батурин і його відродження до 300-річчя Батуринської трагедії.
|
Фортеця. Жорна водяних млинів |
|
Скульптурна композиція «Мати. Сини – мої соколи». Автори – М. Мазур і Б. Мазур |
Були залучені сили і фінанси найбільших олігархів, незважаючи на політичні уподобання.
|
Скарбниця з підвалом. Призначення – зберігання коштовнестей |
Реставрація проводилася фахівцями на високому професійному рівні.
|
Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» |
|
Колодязь. Глибина 29 м, така ж, як і висота Головної вежі |
Львівські майстри збудували замкову церкву Воскресіння Господнього за подобою православних церков XVII століття і подарували старовинні ікони. У крипті перепоховали останки жертв трагедії 1708 року.
|
Замкова церква Вознесіння Господнього |
У Гетьманському будинку інтер’єр до дрібниць нагадує епоху, коли в ньому зупинялися Дем’ян Многогрішний та Іван Самойлович.
|
Гетьманський будинок. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» |
|
Гетьманський будинок з декорованим фронтоном |
|
Гетьманська резиденція і житловий будинок козацької старшини |
Батуринська Цитадель максимально відбудована та її вигляд наближений до оригіналу.
|
Скульптурна композиція «Молитва за Україну». Автори – М. Мазур і Б. Мазур |
|
Скульптурна композиція «Молитва за Україну». Гетьмани Дем'ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Кирило Розумовський |
Відкриття відбулося в 2009 році.
|
Пам'ятний знак жертвам Батуринської трагеді |
Зараз потік туристів з політичного бомонду зменшився.
|
Батурин. Сувенірні магазини |
В музеї археології зібрана колекція зброї і прикрас часів гетьманату.
|
Музей археології |
|
Музей археології. Пам'ятка архітектури. 1904 р. Колишня церковнопарафіяльна школа |
Свято-Воскресенська церква побудована в 1799 — 1803 роках на кошти Розумовського замість спаленої в 1708 році замкової церкви.
|
Свято-Вознесенська церква. 1799 – 1803 р.р. |
У 1803 році святиня стала усипальницею графа.
|
Свято-Вознесенська церква. 1799 – 1803 р.р. |
|
Свято-Вознесенська церква. 1799 – 1803 р.р. Пам'ятка архітектури |
До складу Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» входить Парк Кочубея і музей «Будинок Генерального судді Лівобережної України».
|
Парк Кочубея. Пам'ятка садово-паркового мистецтва |
|
Парк Кочубея. Стадіон з трибунами |
|
Парк Кочубея. Алея до музею |
Єдина вціліла будівля після Меншиковських погромів побудована в кінці XVII століття і в 1700 році стала власністю Генерального судді Василя Кочубея.
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». 1672 р. |
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». 1672 р |
Його 16-річна дочка Мотря була закохана в свого хрещеного батька, 65-річного Івана Мазепу, за якого видати заміж батьки відмовилися і затамували злобу на нього.
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». Картина з зображенням Мотрі Кочубей і Івана Мазепи |
Після доповіді Кочубея Петру I про таємні переговори гетьмана з Карлом XII Мазепі видали донощиків, і суддя був страчений.
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». Інтер'єри |
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». План садиби |
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». Крісло судді |
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». Кахлі на каміні |
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». Кахлі на каміні |
Про цю трагічну Love Story і про історію гетьманщини розповідають експонати в чотирьох залах. Завдяки колекціонерові Лозінському в експозиції зберігається ікона Божої Матері, колись подарованої Мазепою храму в місті Жовкві.
|
БМузей «Будинок Генерального судді Левобережної України». Ікона Божої Матері |
У підвальному приміщенні відтворена камера попереднього ув’язнення з восковими фігурами арештанта і писаря-дознователя.
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». Камера арештанта |
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». Кімната писаря |
У цих застінках перебували кошовий отаман Іван Сірко, полковник Семен Палій. У козацтві була сформована судова і каральна системи. У vip-казематах представлена виставка знарядь тортур.
|
Музей «Будинок Генерального судді Левобережної України». Камера попереднього слідства |
|
Музей. Камера попереднього слідства. Віконце в стіні |
Кочубеївський парк площею майже 10 гектарів закладено в кінці XVII століття і в ньому збереглися вікові дуби, під якими згідно з легендою зустрічалася Мотря Кочубей з Мазепою.
|
Парк Кочубея. Віковічні дуби |
|
Парк Кочубея. Віковічні дуби – свідки трагичних і романтичних подій |
У парку кілька пам’ятників.
|
Парк Кочубея. Військовий меморіал Другої світової війни |
|
Парк Кочубея. Пам'ятник П. І. Прокоповичу – відомому пасічнику і бджоляру |
Діє виставка вуликів, присвячена відомому бджоляру Прокоповичу, уродженцю тутешніх місць.
|
Парк Кочубея. Пасіка |
Коли Батурину ненадовго був повернутий статус гетьманської столиці, останній український гетьман Кирило Розумовський, який володів дипломатичним талантом, в 1799 — 1803 роках побудував чудовий палац.
|
Палац графа Розумовського. 1799 – 1803 р.р. |
|
Садиба графа Розумовського. 1799 – 1803 р.р. |
Графський маєток мав стати гетьманською резиденцією, але Розумовський помер в останній рік будівництва, і палац не виконав функції штаб-квартири, руйнувався часом і пожежами.
|
Садиба графа Розумовського. 1799 – 1803 р.р. |
|
Палац графа Розумовського. 1799 – 1803 р.р. |
Блискуча реставрація пам’ятки архітектури проведена після двохсотлітнього забуття в 2003 — 2009 роках під егідою третього Президента України, який став гетьманом за день до інавгурації, хоч і виключеного з реєстру козацтва за несплачені внески.
|
Палац графа Розумовського. 1799 – 1803 р.р. |
|
Палац графа Розумовського. 1799 – 1803 р.р. Сходи |
|
Палац графа Розумовського. 1799 – 1803 р.р. 55 кімнат |
Проект став знаковим для багатьох меценатів і бізнесменів.
|
Фотепіано. Розумовський любив музику Моцарта і Бетховена. Людвиг присвятив йому три твори. Часто в музеї звучить музика композиторів 17018 ст. у виконанні професійних виконавців |
У легендарний замок з 55-ма кімнатами були передані експонати з фондів Львівської галереї мистецтв.
|
Палац графа Розумовського. Портрет графа |
|
Палац графа Розумовського. Картини і інтер'єри |
|
Палац графа Розумовського. Стіл |
|
Палац графа Розумовського. Крісло |
|
Палац графа Розумовського |
|
Палац графа Розумовського |
Домінантою експозиції, присвяченої гетьманам, є шабля Розумовського — подарунок нащадків графа музею.
|
Палац графа Розумовського. Шабля останнього гетьмана Гетьманської столиці |
|
Палац графа Розумовського. Шабля гетьмана |
«Античний» зал декорований сюжетами давньогрецької міфології і призначений для банкетів.
|
Палац графа Розумовського. Люстри понад 500 кг вагою |
|
Палац графа Розумовського. Вишуканий декор |
|
Палац графа Розумовського |
|
Палац графа Розумовського. Портрети гетьманів |
|
Палац графа Розумовського. Портрети гетьманів |
|
Палац графа Розумовського. Зала для банкетів |
Зберігається велика колекція ікон та картин.
|
Палац графа Розумовського. Ікони 18-19 ст. |
|
Ікони 18-19 ст. Мощі св. Варвари |
Палацово-парковий ансамбль можна вважати перлиною Національного історико-культурного заповідника.
|
Палац графа Розумовського. Портрети гетьманів |
|
Палац графа Розумовського. Портрети і інтер'єри |
|
Палац графа Розумовського |
Батурин знаходиться на відстані 150 кілометрів від Чернігова.
|
Садиба графа Розумовського |
|
Садиба графа Розумовського. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» |
Я доїхала за 30 хвилин автобусом з
Конотопа, жителі якого мені і порадили відвідати розташовану поблизу козацьку столицю, за що я їм вдячна. У Батурині є готель в одній будівлі з історико-культурним центром і музеєм Миклухо-Маклая, коріння якого з Чернігівщини.
|
Історико-культурний центр Міклухо-Маклая і готель |
Автостанція в місті є, але на її відновлення у спонсорів поки не дійшли руки. Назад я їхала з зупинки, розташованої на трасі
Київ — Москва.
|
Батурин. Автобусна зупинка на трассі «Київ – Москва» |
Немає коментарів:
Дописати коментар