Пасажирська платформа Фурсове. Історія роз'їзду № 5

Пасажирська залізнична платформа Фурсове Лиманської дирекції Донецької залізниці розташована між станціями Удачна (у східному напрямку 8,5 кілометрів) та Межова (у західному напрямку 10 кілометрів).

Колишній роз’їзд № 5 з’явився з відкриттям Катерининської залізниці та отримав назву від прізвища землевласника Фурсова, який пожертвував свої наділи на будівництво рейкової дороги. Назва закріпилася і не змінилася до нашого часу. В останні десятиліття на платформі зупиняється лише електричка Авдіївка-Чаплине.

Зупинний пункт Фурсове

У безпосередній близькості від зупинного пункту населених пунктів немає і пасажирів, що виходять з приміського поїзда зовсім обмаль. Для деяких жителів села Новопідгородне Синельниківського району Дніпропетровської області відстань трохи більше 1 кілометра все ж таки коротша, ніж шлях із зупинного пункту № 15. Село Колона-Межова, розташоване за 2,5 кілометри на захід, має свою платформу — 364 км. У трохи самотнього півстанку є добавок — житловий сектор, розташований трохи більше 1 кілометра на захід.

Фурсове. Житлові будинки для залізничників

Житлові будинки, пофарбовані в традиційний червоно-коричневий залізничний колір, з квітучими садами та клумбами, городами, курами та собаками, виглядають як симпатичний хутір у безлюдній місцевості.

 

Поселення транспортників — ровесник залізної магістралі. Стіни у колишніх залізничних казармах викладені з тесаного природного каменю та мають ширину 90 сантиметрів. Кути, дверні та віконні отвори оформлені лиштвами та пофарбовані білим вапном, що формує стиль будівлі.

У великому будинку були не лише житлові приміщення. У двох кімнатах розміщувався червоний куточок, відведений під агітаційну та просвітницьку діяльність, а також для вирішення виробничих питань. Наразі громадську площу займають мисливці для нарад та зберігання корму, яким забезпечують мешканців навколишніх мисливських угідь у холодну пору року.

Опалюються будинки донбаським вугіллям, а воду доводиться набирати у колодязі, завглибшки 10 метрів.

На будинку встановлено стінний репер, який використовується для визначення висот земної поверхні. За 350 метрів від півстанка розташований скіфський курган — найвища точка колишнього Межівського району Дніпропетровщини.

У роки гітлерівської окупації на підступах до Дніпра та за взяття залізничних колій велися запеклі бої. Німецькі загарбники розстрілювали залізничників біля будинку, про що свідчать вибоїни від куль.

У лісосмузі похований розстріляний фашистами обхідник на прізвище Осінній, мешканець села Райполе.

У 2-квартирному та 4-квартирному житлових будинках з 1950-х років живе династія залізничників, родини Шуранових та Шевельових. Засновниками роду були Сергій Мартинович та Віра Якимівна Шуранови. Роз’їзд № 5 у ті роки мав 3 залізничні колії, майданчик для завантаження вагонів, 200-метрову пасажирську платформу. У пасажирській будівлі була зала очікування, квиткова каса, магазин. Для обслуговування півстанку потрібно чимало трудових кадрів, і діти, які виросли біля сталевої колії, успадковували ремесло батьків. Галина Сергіївна Шевельова згадує, що колектив залізничників завжди був дисциплінованим, злагодженим, відчувалась повага до професії. Усіх колег із Райполя та Новопідгороднього спадкова залізничниця пам’ятає на прізвища та розповідає про них із вдячністю.

З 2014 року зі скасуванням поїздів та зменшенням показників вантажоперевезень на «залізці» багато що змінилося. Але Фурсове залишається нерозривною ланкою у великій транспортній системі. Я дякую Галині Сергіївні за гостинність та розповідь про пасажирську платформу Фурсове, колишній роз’їзд № 5.

Читайте також англійською: The Fursove Passenger Platform. The Story of Siding No. 5