Зеленим морем серед безводного степу на півдні Донецької області розкинувся Великоанадольський ліс. Найбільший в Європі рукотворний лісовий масив насичує повітря цілющою енергією край задимлених заводських труб і териконів. Як створювалося зелене багатство Донбасу і як зберігається пам’ять про його творців можна дізнатися в селищі Графське Волноваського району в музеї лісу.
Графське. Волноваський р-н, Донецька обл. Великоанадольський музей лісу
Від готельно-оздоровчого комплексу «Форест-парк» в селище веде асфальтована дорога. Але приємніше пройтися неширокою просікою, частково засипаною гравієм, і, поглинаючи цілющий аромат, помилуватися зеленим морем Донеччини.
Дуби, сосни, модрини, тополі, ясени, граби та липи утворюють своїми кронами своєрідний тунель, прогулятися яким корисно і пізнавально. Історія появи зеленої оази, створеної руками людини, почалася в 1840-роки, коли царський уряд зацікавився питанням впливу рослинності на клімат. Родючі чорноземи південних губерній були основними виробниками сільськогосподарської продукції, але вітер і посухи приводили до неврожаїв і навіть голоду. Через відсутність деревини — будівельного матеріалу і джерела палива, селяни не могли заселяти безлісі простори і приступити до оброблення хлібородних земель. Деякі ініціативні поміщики домоглися певних результатів в штучному створенні зеленої ниви, і держава вирішила приєднатися і розширити простір лісонасаджень на південних рівнинах.
Для створення зеленого цеху на ділянці степу з глинистими землями главою лісництва був призначений випускник Петербурзького Лісового інституту Віктор Єгорович фон Графф (1819-1867).
Молодий ботанік був відданий ідеї лісорозведення, вірив в благотворний вплив на клімат штучного лісу. Закладка першої в Російській імперії зразковою Велико-Анадольської плантації почалася з великими труднощами. Не вистачало інструменту, посадкового матеріалу. За 23 роки під керівництвом першопрохідника степового лісорозведення було створено 157 гектарів лісу, розведено 30 порід дерев і 40 порід кущів.
Зараз рукотворний первісток займає більше 2 500 гектарів площі, з 1974 року він має статус заказника державного значення.
Лісова дорога привела в селище Графське, яке знаходиться в серці зеленого масиву. Вулиця Висоцького названа на честь Георгія Миколайовича Висоцького, ґрунтознавця, основоположника лісових наук, який досліджував Великоанадольський ліс протягом 12 років.
Графське. Вул. Висоцького
На цій вулиці розташована адміністративна будівля Великоанадольського лісництва.
На подвір’ї — альтанка і гойдалки для відпочинку.
Дорога веде на трасу Т-0509, по якій можна доїхати в Нікольський монастир. Міст через Кашлагач, малу річку Дніпровського басейну.
Під час будівництва залізничної гілки Маріуполь — Велико-Анадоль для водовідведення був створений ставок, що отримав назву Комариний.
На в’їзді в селище — інформаційний стенд з нагадуванням, що заказник «Великоанадольський» — історичний і природний пам’ятник, а також зелений друг людини.
Про місцезнаходження музею лісу вказує саморобна дощечка зі стрілкою на дереві, яку я відразу не помітила. До повороту на вулицю Графську довелося повернутися назад більше 500 метрів і прямувати на південь.
Музей міститься в будівлі колишньої метеорологічної обсерваторії, побудованої В. Є. Граффом в 1853 році. Подвижник лісорозведення організував наукові спостереження за природою, відкривши метеостанцію. Пізніше в двоповерховому особняку жили і працювали послідовники Віктора Єгоровича.
З 1991 року приміщення займає єдиний подібного профілю музей в Україні. Фасад будівлі оформлений дерев’яним різьбленням із зображенням сонця, дубового листя і сови — символу мудрості і ерудиції.
Вхід в сховище музейних цінностей охороняють половецькі воїни, яких знайшов в степу дослідник, натураліст, піонер лісорозведення на відкритій місцевості В. Є. Графф.
Поетапно документована історія створення Великоанадольського лісу, починаючи з 1843 року, представлена в п’яти залах музею. Про розвиток зеленої комори розповідають фотоматеріали, діорами із зображенням лісових пейзажів, наукові роботи, плани лісових кварталів, рапорти уряду засновника лісового масиву. Великий інтерес представляють колекції метеликів, опудала тварин, прекрасно оформлені стенди з розповідями про флору і фауну заказника.
Територія має ажурну ковану огорожу.
Колодязь з дерев’яним шатром — скоріше прикраса парку, ніж джерело питної води для подорожнього.
Від музею веде тіниста алея до пам’ятника В. Є. Граффу.
Чотириярусна, чотиригранна піраміда виготовлена з фінського мармуру в Санкт-Петербурзі в 1910 році в Лісовому товаристві. Чорна стела нагадує струнке дерево, посадці якого вчений-лісівник присвятив усе своє життя. Примітно, що лісівник мав німецькі та італійські корені, але вважав себе українцем і заповідав посадити на його могилі дуб з донецького степу.
Продовжимо прогулянку лісіом ще з кілометр, щоб побачити Великоанадольський лісовий технікум, заснований на базі лісової школи Віктора фон Граффа.
Блакитна стрічка Кашлагач в зеленому морі Великоанадоль.
Один з найстаріших навчальних закладів в Україні готує кадри для лісового та садово-паркового господарства. Для розведення лісу виникла потреба у фахівцях, що зумовило відкриття школи сільських лісничих. Учнями стали хлопчики — діти кріпаків.
Першим завідувачем і викладачем був Віктор Єгорович, суворий і вимогливий. У трирічній школі хлопців навчали в суворій дисципліні. У зимову пору року вони проходили теоретичні науки, в весняно-осінній — практичні в степу із закладкою лісу.
Коли талановитого лісівника перевели до Москви в Петровську академію (майбутню Тимірязєвську), школа стала дворічною і список дисциплін в ній розширився. Учні крім Закону Божого осягали ази хімії, фізики, математики, дендрології, геодезії, законодавства і інші науки.
Великоанадольський лісовий коледж. Старий корпус для військової кафедри
Після Жовтневої революції школу перевели на більшовицькі рейки і учні в ній були членами ВКП (б) з наступною пропагандистською діяльністю в колгоспах і лісгоспах.
Великоанадольський лісовий коледж. Стадіон
В роки гітлерівської окупації будівлі і оранжереї були зруйновані. Багато викладачів і студентів взяли в руки зброю і вирушили на фронт. На території коледжу встановлено пам’ятник загиблим в роки Другої світової війни працівникам лісової професії.
У листопаді 1943 року відразу після звільнення від фашистів школа поступово відновлювалася.
Великоанадольський лісовий коледж. Навчальний корпус
Великоанадольський лісовий коледж. Їдальня
Вдалося зберегти старий корпус лісової школи.
Великоанадольський лісовий коледж. Старий корпус лісової школи
Зараз Великоанадольський лісовий коледж носить ім’я В. Є. фон Граффа.
На території навчального закладу створені умови для проживання студентів і заняття спортом.
Великоанадольський лісовий коледж. Гуртожиток
Тими, хто вчиться робити землю красивою, розбиті квітники і дендрарій.
Студенти та викладачі висаджують дуби, вирощують саджанці, підтримують красу лісу в пам'ять його засновника. В 2018 році до 175-річчя заснування учбового закладу і лісу було відкрито алею пам'яті лісоводів і екологічну стежку з екзотичними видами рослин.
Пам'ятний знак – подарунок випускників. Молоде дерево в середині хреста
Великоанадольський лісовий коледж. Стенд з притчею про Калину та вербу
Місцезнаходження: селище Графське, Волноваський район, Донецька область. Доїхати можна маршрутом Слов’янськ-Маріуполь до Мар’їнки і повернути на південний захід до Вугледара. Потім слідувати через Микільське на південний схід до Графського.
Немає коментарів:
Дописати коментар