Донецький край — це агломерація індустріальних міст, заснованими невеликими селищами в XVII-XVIII століттях. Як вони з’являлися, що збереглося і як тепер живеться в одному з таких селищ — Новоекономічне Покровського району?
|
Новоекономічне (Каракове). Покровський р-н, Донецька обл. |
Головну пам’ятку — церкву Різдва Пресвятої Богородиці, видно здалеку, проїжджаючи по трасі Покровськ-
Костянтинівка.
|
Новоекономічне. Церква Різдва Пр. Богородиці. 1905-1911 р.р. |
Місце для будівництва величного храму було вибрано невипадково. За переказами, селянину, який проходив по стежці, де зараз церковне подвір’я, з’явився ангел з велінням побудувати в цьому місці храм Господній.
Як часто буває, храм з великою історією стає духовними центром, і до нього за благословенням і рятівною істиною приїжджають жителі найближчих і віддалених міст і сіл.
На початку XX століття дерев’яна церква не вміщала всіх парафіян і віруючі звернулися в єпархію за дозволом побудувати кам’яний храм. Після отримання грамоти в 1905 році селяни приступили до будівництва нової церкви. Був обраний найкращий проект, де склепіння культової споруди подібні собору Софії Константинопольської.
Запрошеним майстрам з Курської губернії безоплатно допомагали сільські умільці. Камені і глину привозили з кар’єрів, цеглу виготовляли на сільському заводі. Для замісу розчину використовували яєчний білок, а яйця збирали у великі кошики по всій окрузі.
У 1911 році зведену в псевдовізантійському стилі церкву освятили в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці.
Стару попередницю розібрали і продали в село Коптєве. У 1937 році на Великдень комсомольці увірвалися в храм і влаштували вакханалію з танцями на скинутих іконах. Незважаючи на моління і плач віруючих, молоді богоборці знесли дзвіницю, зламали огорожу, церковне начиння на півторатонці відвезли в невідомому напрямку. Коли падали дзвони, гул був чутний за 20 верст. У богомільному приміщенні влаштували клуб, а пізніше зерносховище.
У роки фашистської окупації храм перетворили на стайню. У 1942 році нацисти дозволили знову відкрити церкву, в якій люди ховалися під час бомбардування.
Історія храмів тісно пов’язана з історією населених пунктів, в яких вони знаходяться. Поселення, засноване в XVIII столітті запорізькими козаками, назвали Нове. З будівництвом церкви в 1801 році і появою в 1831 році економічних селян назва стало подвійною — Ново-Економічне.
Населення займалося сільським господарством, ловом риби в Казенному Торці. Навіть сьогодні на узбіччі дороги можна побачити залишки кам’яних знарядь хліборобів.
|
Новоекономічне. Жорна по вул. Пархоменка |
2 рази на рік в селі влаштовувалися ярмарки — Різдвяна і Казанська. Населення становили нащадки запорізьких і донських козаків, заслані поляки після бунту 1831 року, німці-меноніти, грецькі переселенці, селяни Орловської губернії.
В Новоекономічному збереглися діалекти, властиві лише цьому населеному пункту, і друга неофіційна назва — Каракове. Житлові райони називаються з урахуванням їх місцезнаходження: Забіток, Сінна, Аул, Нижня вулиця, Центр, Зарічка, Причепилівка.
|
Новоекономічне (Каракове). Вул. Гоголя |
Греки привнесли свої архітектурні особливості при будівництві будинків.
|
Центр селища |
Колишній купецький будинок, побудований на межі XIX-XX століть в катеринославському стилі зараз займає поштове відділення.
|
Поштове відділення. Колишній купецький будинок |
Стара будівля належить парафії храму Різдва Пресвятої Богородиці. У неї планувалося створити притулок для незаможних. Що було в прогнутій з часом в землю будівлі? Склади? Казенний будинок?
|
Просп. Миру. Стара будівля, 19-20 ст. |
В кінці XIX століття в балці Грузській знайшли кам’яне вугілля, після чого стали розвиватися селянські копальні і невеликі рудники. З відкриттям вугільних підприємств професія шахтаря стала в селищі профілюючою. Загиблим на підземних горизонтах гірникам встановлено пам’ятник.
|
Просп. Миру. Пам'ятник загиблим шахтарям |
У селищі ще кілька пам’ятників, пов’язаних з історією Новоекономічного.
|
Просп. Миру. Пам'ятник загиблим воїнам-афганцям і ліквідаторм аварії на ЧАЕС |
Під гітлерівською окупацією населення перебувало з жовтня 1941 по 7 вересня 1943 року. У селищі два меморіали на честь воїнів-визволителів.
|
Просп. Миру. Військовий меморіал |
|
Центр селища. Пам'ятний знак загиблим воїнам |
Центр Новоекономічного — селищна рада, школа, дитячий садок, магазини.
|
Новоекономічна селищна рада |
|
Амбулаторія |
|
Мозаїчне пано в магазині заклеїли рекламою |
На початку XX століття була побудована земська школа. З відкриттям в 1974 році нової школи на 250 місць, в сусідній Миколаївці і Новоекономічному старі школи були закриті і поступово перетворилися в руїни.
|
Школа |
|
Шкільний спортивний майданчик |
У тому ж, 1974 році, відкрив двері центр культури і дозвілля, на сцені якого проходять сольні і колективні творчі концерти учасників самодіяльності. Працює бібліотека з виїздом додому за бажанням читачів.
|
Центр культури та дозвілля |
В околицях Новоекономічного знаходяться ландшафтні
заказники «Приторський» і
«Галина Гірка», які отримали статус природоохоронної зони в 2018 році завдяки клопотанням місцевих краєзнавців і екологів.
|
Заказник «Приторський» |
|
Заказник «Галина Гірка» |
У 1930-і роки на південному сході селища в руслі річки Сінної побудували греблю і створили Синянське водосховище площею 20 гектарів для забезпечення водою шахтарських селищ. Вода на Синянці була чистою і і смачною, поки в неї не викидали відходи збагачувальної фабрики.
|
Синянське водосховище |
Як і Казенний Торець, колись багатий рибою, так і штучне водоймище заростають очеретом, що надає чимало клопоту власникам прилеглих городів.
|
Русло річки Казенний Торець |
На жаль, покинуті будинки, в Новоекономічному — не рідкість.
|
Покинута домівка по вул. Пархоменка |
|
Просп. Миру. Покинута домівка |
У 1908 році в селищі налічувалося 5 521 житель, а через століття населення зменшилося більш, ніж на 2000 осіб. З ліквідацією колгоспів зникли тракторна бригада, теплиці та інші господарські підрозділи. На демографічну ситуацію істотно вплинув багаторічний стан стагнації вугільних шахт.
Координати: 48°19’40"N 37°19’31"E
Немає коментарів:
Дописати коментар