Самарський Пустельний Свято-Миколаївський монастир

Самарський Свято-Миколаївський монастир з багатовіковою історією називається Пустельним, тому що в давні часи не відносився адміністративно до жодного населеного пункту і був єдиним монастирем в лісах Нижнього Подніпров’я.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Новомосковськ Дніпропетровскої обл.

Історія пам’ятки архітектури національного значення — це сторінки історії держави за останні 500 років на прикладі святої обителі поблизу міста Новомосковська Дніпропетровської області.

Самарський Свято-Миколаївський монастир

За переказами, на місці майбутнього монастиря в дубовому лісі поселилися два інока-пустельника. Якось старців виявили місцеві розбійники. Лицарі великої дороги хоча і були грабіжниками, але в Бога вірили і сподівалися, що він пробачить їх злодіяння. Вони приходили до подвижників, приносили їжу, звели для них келію. Пізніше з’явився храм.

У 1576 році польський король Стефан Баторій подарував запорізьким козакам фортецю з церквою святого Миколая, при якій для покалічених в боях козаків відкрили богадільню.

На початку XVII століття козацький форт з храмом і госпіталем становиться Самарським Свято-Миколаївським монастирем і підпорядковується Константинопольському Патріархату.

Самарський Свято-Миколаївський монастир

Після руйнівної війни з Річчю Посполитою Запорізька Січ приймає російське підданство, а церкву знову відбудовують. Військові дії між Російською та Османською імперіями приносять монастирю процвітання і підйом. Розквартировані в окрузі козаки щедро жертвували обителі. Військові використовували територію монастиря для своїх потреб, розмістивши на ній склад, госпіталь і приміщення для утримання військовополонених.

Стіни обителі, яка стала острогом під час відбиття ворожих нападів, були укріплені.

Послушники працювали на пасіці і городах, в свічкових майстернях і на млинах. Запорожці називали обитель Запорізькою Палестиною, Новим Єрусалимом, Самарською Палестиною.

У XVII-XVIII століттях біди і випробування слідували одні за іншими. Спустошливі навали полчищ сарани знищили насадження і урожай. У 1688 році монахи підтримали козаків, які виступили проти небажаного будівництва Новобогодицької фортеці на березі Самари. За це за указом князя Голіцина їх піддали страшним тортурам, а монастир розорили.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Свято-Миколаївський храм

Під час епідемії чуми загинули ченці і жителі слободи. З метою дезінфекції солдати старосамарського гарнізону спалили майно і архів монастиря.

У 1782-1787 роках з ініціативи «дикого попа» Кирила Тарловського, який прославився тим, що допомагав запорожцям освоювати нові землі, будувати поселення і храми, був споруджений кам’яний Свято-Миколаївський собор.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Меморіальна дошка на честь Кирила Тарловського

Храм побудований в стилі бароко і має хрестоподібну форму. В атеїстичні часи купол був знесений.

У 1815 році звели Спасо-Преображенську трапезну церкву, в 1828-1830-ті роки храм Святого Георгія Побідоносця. У 1825-1828 роках до Свято-Миколаївського собору прибудовані архієрейський будинок і дзвіниця.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Архієрейський будинок

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Свято-Преображенський храм

З 1791 року обитель стає резиденцією катеринославських архієреїв. При монастирі була школа, церковний хор. Козаки останні роки життя проводили в монастирі.

Самарський Свято-Миколаївський монастир

Подвижники Самарської обителі володіли даром яснобачення і лікування, славилися проповідницькою діяльністю і нерідко звертали навіть іновірців до православ’я. Під час російсько-турецької війни в монастирі жили полонені турок і татарин. Після бесід з ієромонахом Германом бусурмани прийняли хрещення і постриг.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Архієрейський будинок

У 1808 році до монастиря з Катеринослава була передана чудотворна ікона Самарської Божої Матері, відома з 1736 року. На жаль, після жовтневого перевороту і націоналізації доля святого образу невідома.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Святий образ Самарської Божої Матері

У 1930 році Самарський Пустельний Свято-Миколаївський монастир був скасований, зазнав спустошення і перебудови.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Зруйнована будівля

На його території розміщувалися будинок для інвалідів Громадянської війни, будинок престарілих металургів, потім інтернат для дітей з відхиленнями в психічному розвитку. Коли останню установу закривали, його керівництво обдирало і забирало все, що тільки можна.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Зруйнована будівля

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Зруйнована брама

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Зруйнована брама

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Зруйнована брама

У 1993 році створюється церковна громада, а в 1994 році спочатку — жіночий монастир.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Свято-Миколаївський храм

Тільки в 1998 році відроджується Самарський Пустельний Свято-Миколаївський чоловічий монастир.

Самарський Свято-Миколаївський монастир

В обитель був поміщений старовинний образ Охтирської Божої Матері, названої Самарської. День вшанування святині — в свято Жон-Мироносиць.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Святий образ Самарської Божої Матері

Архієрейський будинок, закладений в 1828 році, має форму літери «Н» і за радянських часів піддавався часткової реконструкції.

Самарський Свято-Миколаївський монастир

У центральній частині будівлі на місці знищеної церкви в 2011 році освячено Свято-Преображенський храм. У його підвалі знаходиться підземна церква святих Кирика і Іуліти.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Свято-Преображенський храм

У відремонтованому крилі будівлі розташовані чернечі келії.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Келії

Там же можуть зупинитися паломники.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Келії

Під час посту богослужіння проводяться в храмі святих Феодосія і Антонія Печерських, освяченому в 2004 році.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Храм Антонія та Феодосія Печерських

Архієрейський будинок з’єднується зі Свято-Миколаївською церквою іконною лавкою.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Церковна лавка

Ще одне крило будівлі залишено попередніми господарями в аварійному стані.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Занедбана будівля

Ремонт планується і помітні перші кроки його наближення.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Занедбана частина архієрейського будинку

У 2018 році завершилося зведення дзвіниці, збудованої на місці зруйнованої.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Дзвіниця

Це точна копія дзвіниці 1885 року побудови. Якщо піднятися майже вертикальними сходами, то з висоти пташиного польоту видно, що монастирська територія має форму п’ятикутника.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Дзвіниця

Обитель має підсобне господарство, сад і городи.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Сад

У трапезній готують їжу на печі. За допомогою теплообмінника опалюється приміщення.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Трапезна

На монастирському цвинтарі покояться правлячі архієреї Катеринославської єпархії.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Цвинтар

Із західного боку обителі за цегляною огорожею споруджений пам’ятний знак загиблим під час гітлерівської окупації мирним жителям і воїнам-визволителям.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Пам'ятний знак загиблим жителям і воїнам-визволителям

З північної сторони на кургані встановлено хрест і меморіальна дошка зі зверненням до подорожньому помолитися за Україну.

Самарський Свято-Миколаївський монастир. Хрест і меморіальна дошка

Адреса: Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вулиця Монастирська, 1.

Координати: 48°37’51 "N 35°17’9"E

Самарський Свято-Миколаївський монастир