Багато разів доводилося чути про Збараж, старовинне місто в Тернопільській області, бачити один з найзнаменитіших замків України у фільмі Єжи Гофмана «Вогнем і мечем».
І ось я на цій древній землі і знайомлюся з історією замку.
Відомий з 13 століття, Збараж багаторазово ставав ареною бойових дій на протязі всієї його історії. Літописи свідчать про знищення міста монголо-татарською ордою в 16 столітті. В цей же час князь Януш Збаразький розпочав будівництво нового форпосту. Його сини, навчені фортифікаційним наукам, продовжили спорудження цитаделі, але і їм не довелося побачити результати своїх планів.
У 1630-х роках фортеця стала повноцінною оборонною спорудою. І в 1649 році тут відбулася знаменна подія для міста. Між Богданом Хмельницьким і польським королем Яном Казимиром був укладений Зборівський договір. Про ці події і розповідається в романі Сінкевича «Вогнем і мечем».
Не минуло й чверті століття, як штурм фортеці турками в 1675 році знищив її. Відновленням замку займався князь Дмитр-Єжи Вишнивецький. Відомо, що в 1707 році в замку були Петро I і Мазепа. В ході Північної війни шведи знову-таки принесли місту розруху.
В кінці 19 століття, коли Збараж належав Австро-Угорщині, замок поступово відроджувався, але під час Першої світової війни знову перетворився на руїни. Перед самим початком Другої світової війни реконструкцію фортеці проводила польська влада, але знову події і час позначилися на стані споруди.
Сучасний вигляд комплексу практично повторює первісний вигляд з незначними змінами.
Зміцнення фортеці складається з валів, п’ятикутних бастіонів, в’їзної вежі і ровів, що заповнювалися водою і через які був перекинутий підвісний міст.
Зараз це звичайний бетонний міст.
Але тільки проходиш через арку вежі, відразу потрапляєш в атмосферу середньовіччя.
Колись фортеця була з’єднана з іншими оборонними спорудами міста підземними ходами, через бастіони були прориті тунелі. А каземати навіть за радянських часів служили в’язницею, де органи НКВС жорстоко катували неугодних українців, заживо їх заливали бетоном в колодязі. Пізніше останки жертв були перепоховані місцевими жителями на кладовищі за християнським звичаєм.
У двоповерховому замку, квадратному в плані і з деякими деталями стилю ренесанс з 1959 року розмістився музей, експонати якого постійно поповнюються.
У 1994 році Збаразький замок став пам’ятником архітектури Державного історико-архітектурного заповідника міста Збараж. У січні 2005 року заповіднику було надано статус національного. Тепер він називається Національний заповідник «Замки Тернопілля», основним центром якого став Збаразький замок.
Експозиції музею різнопланові, розташовані в двадцяти залах, налічується 20 тис екземплярів музейного фонду. Щоб все оглянути потрібно не менше 2-3 годин.
Мені дуже сподобалася картинна галерея з портретами видатних і менш відомих особистостей, пов’язаних з історією фортеці. Це полотна 18 століття Львівського музею історії живопису.
Меблі і предмети інтер’єру вражають майстерністю виготовлення. Їх надав для огляду Львівський етнографічний музей.
У кожному залі ексклюзивні люстри і світильники.
Під скляним куполом — макет Збаразького замку.
У залі сакральної скульптури розміщені дуже рідкісні експонати — це фігури святих, виготовлені з дерева невідомими майстрами школи Пінзеля, галицького скульптора 18 століття.
Представлені роботи з дерева Володимира Ліпійчука з сюжетами з народного фольклору, творів Т. Г. Шевченка, кінні статуї. Свої роботи він не прагнув продавати, залишав для музеїв.
Встановлені бюсти козацьких ватажків і гетьманів: Івана Богуна, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Нестора Морозенка, Максима Кривоноса.
Для зацікавлених нумізматикою теж є експозиція.
Макети дерев’яних церков, які оголошені пам’ятками архітектури на Тернопільщині, мене дуже вразили. Адже я спеціально їжджу в міста і села, де збереглися святині, побудовані без єдиного цвяха.
У залі збройового арсеналу можна побачити не тільки копії, а й оригінали стародавніх обладунків і засобів озброєння. Представлена холодна і вогнепальна зброя: польська, козацька, татаро-монгольська.
Колекція годинників, які, на жаль, вже перестали показувати правильний час.
Сучасне мистецтво представлене в залі з виставкою кераміки. Автор — Тарас Левків.
Квіткові композиції неймовірної краси художниці Тамари Удіної.
Роботи Євгена Удіна.
Тут плануються вечора органної музики і можна буде насолодитися незвичайним звучанням рідкісного духового інструменту.
Але є в цьому музеї і інші виставки. В казематі представлені до уваги знаряддя тортур і страти з описом їх дії. Можна зайти в справжнісіньку камеру тортур. Так, я зайшла. А жартівник закрив двері на клямку зовні. Хто хоче, може випробувати це на собі. Я не буду розміщувати фотографії цього об’єкта.
У цьому замку-музеї завжди багато відвідувачів, адже колекції унікальні і зібрані в одному місці. Плата за вхід дуже скромна в порівнянні з іншими музеями, незважаючи на підвищення тарифів на комунальні послуги.
Крім фортеці і замку в Збаражі можна побачити кілька культових споруд, яким теж не одне століття: Костел (1627 р.), Свято-Преображенська церква (1600 р.), Свято-Успенська церква (1755 р.), Свято-Воскресенська церква (1764 р.).
Мені поїздка в Збараж дуже сподобалася, дякую організаторам і професійному екскурсоводу. Ділюся прекрасними враженнями і бажаю вдалої поїздки в цей чудовий замок.
День замку — 8 травня.
Об’єкти туристичної інфраструктури:
ресторан «Едельвейс», інтер’єр якого в стилі фахверк, вул. Просвіти, 7.Тел. +380 98 752 32 32;
ресторан «Витребеньки», майдан Івана Франка, 38а. Тел. +380 67 208 15 41.
Готель «Гетьман», вул. Морозенка, 4. Тел: +380 3550 2 46 36
Доїхати можна з Тернополя автобусом, відстань 22 км. Електричкою Тернопіль — Ланівці, відправлення в Тернополі о 09:15 і через годину ви в Збаражі.
О 18:00 — зворотна електричка Ланівці — Тернопіль.
Подробиці про музеї на сайті:
http://nzzt.com.ua/news.php
Телефон: +380 3550 2 42 47
Факс 2 23 12
Адреса: м Збараж, Тернопільська область,
вул. Хмельницького, 6
Координати: 49°39’48"N 25°47’7"E
Відділ туризму Тернопільської обласної адміністрації:
тел. +380 352 43 42 31; +380 67 688 50 13.
Тернопіль, вул. Грушевського, 8
Немає коментарів:
Дописати коментар