середа, 2 березня 2016 р.

Великі Дідушичі

Бабине літо кожен день радує чудовою погодою. Як не зірватися в чергову подорож на кілька годин? Цього разу я поїхала автобусом до села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області. Засноване село в 17 столітті, проживає зараз близько 2000 чоловік. А відомо дерев’яною церквою, якій більше 200 років.

Великі Дідушичі. Церква

Центральна вулиця завдовжки майже 4 км простягнулася через все село. Моя зупинка не була кінцевою, автобус ще далі поїхав. Я відразу ж пішла дивитися церкву Стрітення Господнього, побудовану на місці попередньої і освячену в 1811 році, про що свідчить табличка.

Великі Дідушичі. Церква

Перша письмова згадка про храм в селі датується 1457 роком. Такі епохальні числа важко навіть з чимось порівняти і уявити, скільки ж всього сталося за цей час всіляких змін. Церква не закривалася в атеїстичні часи, і парафіяни сусідніх сіл приходили на службу сюди. На жаль, час і зміни не могли не вплинути на збереження споруди і в 2000-х роках, щоб зберегти святиню, стіни покрили вагонкою, а дах черепицею.

Великі Дідушичі. Церква

Великі Дідушичі. Дзвіниця

Біля церкви на початку прилеглого до неї кладовища встановлено хрест на честь 1000-річчя Хрещення Київської Русі.

Великі Дідушичі. Хрест на честь тисячоріччя хрещення Київської Русі

Центр села — сільрада, клуб, військовий меморіал Другої світової війни, магазин и нова церква.

Великі Дідушичі. Сільрада

Великі Дідушичі. Народний дім

Великі Дідушичі. Військовий меморіал

Великі Дідушичі. Магазин

На території нової церкви встановлено пам’ятник Борцям за волю України.

Великі Дідушичі. Пам'ятник Борцям за волю України

Великі Дідушичі. Пам'ятник Борцям за волю України

У закладі зі смачною назвою «Варенична» були відкриті двері. Туди заходили постійно люди. Невже в селі так популярно громадське харчування? Цікаво подивитись. Кілька совдепівських столиків, за одним з них сиділи 3 жінки постбальзаківського віку, продавець-офіціант з ними розмовляла. Бабине літо ж! Побачивши незнайомку, вони припинили спілкування і мовчки розглядали мене. Раптом, я з будь-якої перевіркою. Я ж не сховала фотоапарат! Робити мені там було нічого і я не стала заважати компанії.

Великі Дідушичі. Варенична

А ось перукарня з квітами на підвіконні. Мабуть, стрижуть там теж акуратно і красиво.

Великі Дідушичі. Перукарня

У школі ремонтники поспішали до зими відремонтувати дах, і я не підходила близько.

Великі Дідушичі. Школа

Я йшла по довгій вулиці Гошівській.

Великі Дідушичі. Вулиця Гошівська

Великі Дідушичі. Вулиця Гошівська

Великі Дідушичі. Вулиця Гошівська

Великі Дідушичі. Старовинний будинок

Великі Дідушичі. Магазин

Великі Дідушичі. Вулиця Гошівська

Біля магазину прямо вздовж дороги, на простелених на траві простирадлах продавалися речі секонд-хенд. Кілька покупців приміряли, прицінювалися і раділи придбаному дешевому одягу з Європи. «На роботу їздити!» — самі себе переконували в потрібності покупки щасливі власники заморських брендів.

Так я дійшла до старовинної каплиці 1848 року побудови, прикрашеної штучними квітами. Майже біля кожного храму я зустрічала оголошення з проханням не використовувати штучні квіти, які екологічно шкідливі і не несуть ніякої богословської символіки.

Великі Дідушичі. Каплиця

Біля каплиці хрест, встановлений на місці знищеного більшовицькою владою пам’ятника на символічній могилі українських героїв.

Великі Дідушичі. Пам'ятник-хрест

Підійшов автобус, і на цьому моя подорож у Великі Дідушичі закінчилася, прекрасними враженнями ділюся з вами.

Немає коментарів:

Дописати коментар