Львів. Медова печера. Не лише архітектурні пам'ятки

Визначаючи топ знакових місць для знайомства зі Львовом, більшість згадає палаци і кам'яниці, собори, музеї та парки. В східній частині міста є маловідома пам'ятка, яку слід відвідати поціновувачам геології, спелеології і мотокросу.

 

Для будівництва доріг і будівель використовували корисні копалини з місцевих кар’єрів. У відпрацьованій каменярні утворився кам’яний грот, який відомий з 1850 року. Колір стін і структура поверхні у вигляді крапель нагадує стиглий мед, за що печера отримала назву Медової.

Вхід до печери

Жовто-рожева барвистість втратила природні колірні гами після пошкодження смолоскипами. Попри охоронний статус і встановлені інформаційні стенди, шашличники ігнорують застереження зберігати геологічну пам’ятку природи місцевого значення.

Час від часу ентузіасти і небайдужі містяни виходять на толоку і прибирають купи сміття після пікніків, але природні фарби заглибини відновити неможливо.

 

Порожнина у кам’яному масиві складається з двох великих залів. Загальна довжина ходів складає близько 56 м. Середня висота – 65 м. Склепіння першого гроту підпирає колона, що нагадує зрощені сталагміт та сталактит. У другий грот можна потрапити через вузький лаз і з ліхтарем.

 

В античних міфах печера – це символ темниці, в якій перебуває людська душа. Атмосфера містики та таємничості присутня у підземній порожнині. Якщо вдивитися у кам'яні складки, можна уявити загадкові образи, а тіні монолітів створюють дивовижні силуети. За переказами, місцевий мірошник шукав заховані коштовності короля Данила. Знахідка виявилася в печерному підземеллі, але несподівана примара старця з бородою з'явилася з повідомленням, що млин охоплено пожежею. Мельник кинувся рятувати годувальницю, проте виявилося, що млин на місці та вогню немає. З того часу любитель дармових багатств відмовився від пошуку скарбів.

Як і всі печери, Медунка має свої легенди і своїх мешканців, що літають за допомогою рук, «бачать» за допомогою вух і сплять, висячи вниз головою.

Фото: http://ukr.media/animals/299541/

Маршрут до зеленої зони «Майорівка», на території якої розташована Медунка, починається на вулиці, яка названа на честь Медової печери.

 

Згідно дослідженням історика Івана Крип'якевича і оповідям місцевих жителів, в котловині є залишки невеликого цвинтаря з похованнями 1914-1915 років. На цьому місці ховали розстріляних людей після вироку російського військового суду. 

Кам’яне узгір’я з печерою підноситься з північного боку котловини, а низина використовується любителями мотокросу.

Учасники і глядачі мотоциклетних перегонів на схилі пагорба у 2003 році зі скляних пляшок виконали напис: «До 50-річчя траси мотокросу».

У південному напрямку на околиці Винниківського лісу облаштовані джерела з питною водою.

 

У північно-східному розташована ще одна геологічна й історична пам’ятка Чортові (Чотові скелі).