У безвітряну тиху погоду прогулянка зеленою нивою зміцнить здоров'я, зарядить енергією та подарує нові враження.
Карпатський ліс і взимку не втрачає вічнозелене вбрання, захоплюючи смарагдовою загадковістю.
На узліссі обгороджені місця випасу худоби та обладнані пасіки з найпрацьовитішими бджолами. На роздоріжжі за традицією горян збудовано каплицю або встановлено пам'ятний хрест.
Карпатський ліс – найбільший в Україні, він займає третину лісового фонду та відомий буковими пралісами. Лісогосподарські знаки інформують про площу зеленого цеху, квартальні ділянки. Стенди та таблиці встановлені з метою охорони лісового багатства та нагадують про поведінку на зеленій території.
Наперекір попередженням «Не нищити те, що любиш», сліди варварства все ж таки трапляються.
Здається, що все завмерло та затихло, але це на перший погляд. Не всі в лісі втрачають активність і засинають у норках. Слідами на снігу можна визначити пересування представників фауни. Козулі ходять групами, живляться молодими паростками кущів і дерев, розгрібаючи копитами сніг.
Наприкінці січня тривалість світлового дня збільшилася і, зігріваючись сонячним промінням, рослини збільшують рух соку. Медоносна вільха одна з перших готується до ранньої весни, прикрасивши сережками безлисту крону.
Серед непролазної дикої порослі, що заполонила простір на місці вирубування деревини, молода сосна та ялинка згуртувалися у боротьбі за виживання в лісомасиві.
При будівництві дороги оголилися гірські породи, а коріння вікових дерев не завжди може утримати каменепад.
На зрізах можна вивчати структуру суглинних ґрунтів, відзначаючи, що товщина гумусу вкрай незначна.
Масове усихання смереки стає проблемою всіх карпатських масивів.
Непрохана гостя паразитична омела все частіше зустрічається на хвойних деревах, сповільнюючи ріст лісових красунь.
Дорога веде вдалину зеленого королівства, і зимова казка продовжується.
Немає коментарів:
Дописати коментар