Слов'янка. Подорожуємо по селах Дніпропетровщини

Слов’янка — одне з найстаріших сіл в Дніпропетровській області. Отримало назву в 1777 році, коли за вказівкою губернатора Азовської губернії почалося заселення родючих земель на березі річки Бик. Розташована Слов’янка в 125 кілометрах від обласного центру. До ліквідації Межівського району від районного центру село відділяло 14 км асфальтованої дороги. Після об’єднання громад жителям Межівщини в районний центр Синельникове доводиться долати більше 100 кілометрів за 2 години. Автобусного сполучення між населеними пунктами немає.

Слов'янка, Дніпропетровська обл.

Однойменна залізнична станція відкрита в 1935 році з південного боку села на одноколійній лінії.

Станція Слов'янка. Придніпровська залізниця

У західному напрямку до станції Петропавлівка — 17 кілометрів сталевої магістралі Придніпровської залізниці, в південно-східному напрямку до станції Покровськ — 39 кілометрів.

Слов'янка. Вигляд на захід в бік станції Петропавлівка

Слов'янка. Вигляд в південно-східному напрямку в бік станції Покровськ

Будівля вокзалу зведена з білої цегли, вікна, карниз на фронтоні і вхід у вигляді арки оформлений червоною цеглою.

 

Слов'янка. Залізничний вокзал

У будівлі розміщуються технічні служби і зал очікування. На станції зупиняються приміські поїзди Покровськ-Лозова щодня і Дніпро-Роз’їзд № 5 — раз на тиждень.

 

Слов'янка. Вокзал. Зал очікування

Під’їзна колія веде на виробничу базу «Автомагістраль-Південь», підприємство, яке ремонтує автомобільні дороги, в тому числі, і ділянку траси М-04 біля Слов’янки.

 

Слов'янка. Виробнича база «Автомагістраль-Південь». Ремонт автошляху М-04

На автодорозі Донецьк-Дніпро встановлений автомобіль ЗІС-5 з написом «Воїнам-переможцям від межівчан». Після списання транспортний-засіб Другої світової війни направили в Слов’янську школу, де учні на ньому опановували навичками професії шофера. Коли в школу надійшла нова машина, ветерана поставили на постамент.

 

Слов'янка. Пам'ятник воїнам-автомбілістам

З дня свого заснування в селі живуть хлібороби. Село оточують зорані і засіяні злаками поля, і поруч з ними побудовані зернотік з стрічковим конвеєром та ангари для зберігання врожаю.

Слов'янка. Сільськогосподарські підприємства

Не знайшлося застосування двум занедбаним водонапірним вежам — одна служила для заправки водою паровозів на станції, інша підноситься в полі. Міцні споруди ще не втратили величі і служать притулком для голубів.

 

Слов'янка. Водогінні вежі

Центральна вулиця заасфальтована, простяглася з півдня на північ і ділить село на дві частини. Її перетинають паралельні один одній вулиці, на перехрестях встановлені покажчики, але не завжди з новими назвами. Напевно, таблички, що дезінформують з адресами, за 5 років можна поміняти.

Слов'янка. Вказівники вулиць зі старими назвами

На головній сільській вулиці розташовані сільська рада, магазини, аптека і амбулаторія.

Слов'янка. Сільська рада

Слов'янка. Магазин

Земська лікарня була заснована в 1905 році і побудована в 1909 році.

 

Слов'янка. Амбулаторія

Два медичних корпуси пустують і розвалюються.

 

Слов'янка. Закинутий медичний корпус

Стара каплиця — частина культурної спадщини Слов’янки. Дах у божниці, яка була зведена на початку XX століття, провалився, але стіни ще міцні. В атеїстичні часи культову споруду, розташовану поруч з лікувальним закладом, переобладнали в морг.

 

Слов'янка. Стара каплиця

У 1966 році в селі було відкрито спортивну залу. Реконструкція об’єкту після багаторічного простою дозволила слав’янцям знову займатися улюбленими видами спорту.

 

Слов'янка, спортивний комплекс

На футбольному стадіоні тренується місцевий ФК «Зоря» і проводяться масові заходи. Спортивний об’єкт оточує кована огорожа, а вхід оформлений, як казкова брама.

 

Слов'янка. Стадіон

Село забудовано приватними одноповерховими будинками, добротні садиби оточують сади і квітники.

 

Слов'янка. Приватна садиба на вул. Богдана Хмельницького

Багатоквартирний двоповерховий будинок є на вулиці Шевченка.

 

Слов'янка. Житловий будинок на вул. Шевченка

Вулиця Богдана Хмельницького є однією з головних сільських вулиць і розташована з північного боку Слов’янки. У центрі села будівлю колишнього магазину кінця XIX століття переобладнано під церкву святого Іоанна Богослова. Перша церква в слободі з’явилася в 1791 році. Відомо, що кам’яний храм, зведений в 1880 році, зруйновано в богоборчі часи.

 

Слов'янка. Церква св. Іоанна Богослова

Ще одну стару сільську будівлю займає православна громада.

 

Слов'янка. Церковна будівля

На подвір’ї школи, побудованої в 1974 році, коване дерево стимулює юних слов’янців на отримання знань.

 

Слов'янка. Школа

Найменші відвідують дитячий садок.

 

Слов'янка. Дитячий садок

У двоповерховій будівлі початку XX століття по суботах мелють борошно, з якого печуть найсмачніший хліб.

 

Слов'янка. Млин

Лежать на землі жорна, яким більше 100 років.

 

Раніше борошномельний комплекс належав колгоспу «Радянська Україна».

 

На замовлення місцеві пекарі печуть всілякі борошняні та кондитерські вироби.

 

Слов'янка. Пекарня

З 1964 року працює палац культури.

Слов'янка. Палац культури

Поруч з ним, як і належить, танцмайданчик. Цікаво, які танці виконуються на танцполі?

 

Слов'янка. Танцмайданчик

У парку встановлено пам’ятні знаки на честь борців за Радянську владу, воїнам-визволителям та воїнам-односельчанам. 

Слов'янка. Пам'ятний знак борцям за Радянську владу

Слов'янка. Військовий меморіал

647 імен земляків, загиблих на фронтах Другої світової війни, увічнені на мармурових плитах.

Слов'янка. Пам'ятник воїнам-односельчанам

На Дніпропетровщині збереглася велика кількість курганів, кілька з них розташовані на території Слов’янки. Один з них служив триангуляційним пунктом, але вишка вже зрізана здобувачами металів.

 

Слов'янка. Кургани

Культурною спадщиною можна вважати і кам’яні хрести, виготовлені з піщаника і вапняка, на деяких з них ще помітні написи. Здавна у українців було шанобливе ставлення до тих, хто відійшов у вічність. До християнських поховань ставились з благоговінням. Кам'яні надгробки могли собі дозволити заможні громадяни, у бідних хрести були дерев'яними.

 

Слов'янка. Кам'яні хрести на кладовищі

Слов’янку з північного та східного боку огинає звивиста річка Бик, притока Самари.

 

Слов'янка. Річка Бик

Бажаючі відпочити подалі від індустріальних центрів, насолодитися красою природних ландшафтів Придніпровщини, можуть зупинитися в садибі «Перлина степу», розташованої на західній околиці села біля самої річки.

Слов'янка. Садиба «Перлина степу» і музей українського побуту

Координати села Слов’янка: 48°23’50"N 36°42’50