Будинок Судермана в Зеленому на Добропіллі. Садиба, якій пощастило

Любов до подорожей і відкриття зароджується ще в дитинстві, коли формуються моральні цінності та духовні запити. Дуже важливо зберегти культурну та історичну спадщину для юних дослідників і першовідкривачів, виховувати відповідальність у збереженні історичних пам’яток. Пам’ять — наша сила у створенні майбутнього. На жаль, в останні роки не спостерігається дбайливого ставлення до архітектурних та історичних перлинок, багато унікальних будівель і садиб, що залишили нам попередні покоління, безповоротно втрачені або зіпсовані до невпізнання перебудовами. Кожен об’єкт історії індивідуальний і несе пам’ять минулої епохи, потребує збереження і захисту. 

Неповторний зразок культурної спадщини уцілів в селі Зеленому на Добропіллі.

 

Зелене на Добропіллі. Архітектурно-історичний комплекс «Панська садиба». Будинок Судермана. 1897-1914 

Стара садиба витримала колгоспно-перебудовне XX століття, яке поховало дворянські гнізда, і відновлюється новими господарями. 

 

Територія садиби в Зеленому

Землевласник Генріх Судерман володів 570 десятинами в Криворізькій волості (наразі село Зелене Покровського району Донецької області).

 

Сім’ї німців-менонітів, послідовники протестантської церкви, рятувалися на території України від релігійних переслідувань і відрізнялися підприємливістю, ініціативністю, хазяйновитістю. Європейські переселенці будували заводи, фабрики, млини, олійниці. Вони були новаторами в промисловості і сільському господарстві, медицині та освіті. Завдяки менонітам з’явилися школи і лікарні, для будівництва використовували цеглу власного виготовлення. Сім’ї німців-менонітів були багатодітними. У сім’ї Генріха Судермана і його дружини Марії виховувалося п’ятеро дітей. У 1887 році Судермани приступили до масштабного будівництва і для великого сімейства був закладений двоповерховий особняк в стилі класицизм.

Будинок Судермана

На фасаді будинку збереглися дата закінчення будівництва — 1914 і три літери H M S — Генріх, Марія, Судерман.

Цегла з клеймом «К» виготовлялася сусідом і родичем Марії Генріхом Классеном, власником хутора Маріїнський. У 1910 році Судермани виготовляли власну цеглу з клеймом «S».

Архітектурними надмірностями будинок не рясніє, але зберігся в первозданному вигляді. Вікна прикрашає арочний кам’яний декор, а на високому ґанку дві колони надають будові величності.

У дворі Судерман посадив дуб — символ довголіття, могутності, витривалості і родючості. Дерева-велетні господарі садиб садили в честь своїх дітей, але німий свідок історії Зеленого залишився в однині.

 

Дуб, посаджений Судерманом в 1887 році

Разом з особняком були побудовані кузня, паровий млин, будинок для прислуги, господарські приміщення.

 

Будинок для прислуги

Господарські приміщення

Вхід в садибу прикрашають дві колони з датами 1887 і 1912, ймовірно, початок і кінець будівництва садиби.

 

Брама с датами 1887 і 1912

З північної і західної сторони маєток підковою оточує Дворянський ставок.

 

Ставок Дворянський в Зеленому

Генріх Якович був активним громадським діячем, брав участь в обговоренні важливих питань волосного життєустрою, збирав пожертвування для психіатричної лікарні «Бетані». З приходом більшовиків у панській садибі організували комуну «Зірка», а Судерман був розстріляний махновцями на станції Чаплине. Доля його дружини і дітей невідома.

 

За радянських часів в панському будинку містилися школа, клуб, бібліотека, медпункт.

Жорна і гарман на подвір'ї

У 2008 році відновленням садиби зайнявся переселенець з Донецька Анатолій Курганов. Метою підприємця стало відродження господарства і відкриття історичної пам’ятки для відвідування туристами. Кілька років пішло на реконструкцію споруд історичного комплексу. Зараз справа батька перейшло його синові Руслану Курганову. Створено міні-зоопарк, відбудовані пташник та овеча ферма. У магазині продається сир, молоко, масло, яйця.

 

Пташники на подвір'ї

Генріх Судерман любив коней і зараз на садибі є можливість поспілкуватися з сівками-бурками.

Коні для верхової їзди

Бажаючі можуть навчитися азам верхової їзди або покататися в кареті, запряженій парою-трійкою вороних.

 

Сарай для карет 

На території висаджено молодий сад і виноградник, біля ставка встановлені гойдалка і альтанка.

Альтанка і гойдалка на березі Дворянського ставка

Виноградник і молодий сад

З переобладнанної в оглядовий майданчик водогінної вежі відкривається панорама околиць, пагорби древніх курганів і зелені масиви лісонасаджень.

 

Водогінна вежа – оглядовий майданчик

У планах Курганова відкрити міні-готель для відвідувачів, влаштовувати конференції, інші масові заходи для популяризації садиби. Вхід на територію архітектурно-історичного комплексу безкоштовний. Вихідний — понеділок.

Стайня 1889 року

Прогулянка територією оновленого маєтку познайомить з історією Донецького краю, не надто багатого на дореволюційні пам’ятки.

 

Вказівник на території садиби

Адреса: архітектурно-історичний комплекс «Панська садиба», село Зелене, Покровський район (Добропілля), Донецька область. 

Координати: 48°28’9"N 36°51’18"E