Святогорівка. Святі джерела Донбасу

З давніх часів джерела вважаються початком життя, з них витікають малі і великі річки. У небагатому на водні ресурси Донбасі джерела є подарунком природи і своєрідним показником екологічного стану місцевості. Джерела потребують відродження і захисту від техногенного впливу. На жаль, в останні роки спостерігається обміління і зникнення цілющих джерел, і тому приклади дбайливого ставлення до заповідних куточків заслуговують на увагу.

 

Святогорівка, Донецька обл. Живоносне джерело

Джерело в Святогорівці Покровського району Донецької області відоме понад 100 років. Як і про інші історичні події, про появу Святогрівського джерела складена легенда. Колись на цьому місці на луках пастухи помітили сяйво — богоявлення Божої Матері. Там, де вона торкнулася землі, забила вода. 

Святогорівське джерело – одна зі святинь Добропільщини, до якої приїжджають люди з усього регіону і в умовах погіршення якості водопровідної води запасаються цінним ресурсом у великих обсягах. Чисту і свіжу воду називають цілющою, молодильною, тому що хімічний склад джерельної води збалансований самою природою і є чистим екологічним продуктом, корисним для здоров’я.

Природна фільтрація в шарах ґрунту зберігає природні властивості безцінного продукту. На відміну від водопровідних систем джерельна вода при русі на поверхню не піддається високому тиску, гідравлічному удару і зберігає правильну структуру. Проходячи по водоносній жилі, водиця насичується мікроелементами. При виході на поверхню температура джерельної води близько 6-8 градусів, взимку вона не замерзає, а в літній період зберігає прохолоду, що перешкоджає розмноженню в ній хвороботворних бактерій. Надлишки води стікають в річку Бик, що бере початок в 16 кілометрах на схід від джерела.

 

Потічок до річки Бик

У другій половині XX століття джерело огородили невеликою огорожею. Священик Свято-Успенської церкви в день Святого Богоявлення занурював хрест в джерело, освячував воду і всіх парафіян.

 

В кінці 1980-х років у влади району з’явилася ідея забезпечити село водою зі Святогорівського джерела. Планувалося вулицями укласти водопровідні труби і підключити їх до водоносної жили. Незважаючи на сумнівну операцію і протести святогорівців, геологорозвідувальна організація пробурила свердловину в 15-20 метрах від святого джерела.

 

Противники і прихильники проекту сперечалися про його доцільність і про те, чи не зміниться склад води після штучного вторгнення в живоносні пласти. Але партійне керівництво наполягало і запевняло в успішному результаті задуму. Нарешті зі свердловини пішла вода, але не кришталево чиста, як у святому джерелі, а біла, як молоко. Минула ніч, настав день, а вода не змінилася в кольорі. Переконавшись у марності задіяного, робочі наглухо заварили трубу.

Святогрівка. Джерело святого Пантелеймона

У 1990-ті роки силами прихожан була зведена купіль для омовіння біля джерела святого Пантелеймона.

 

Купіль біля джерела святого Пантелеймона

У освяченого джерела встановили кам’яний хрест-оберіг і облаштували територію.

Святогорівське джерело. Хрест-оберіг

На колишньому пустирі висаджені чагарники, розбиті квітники, прокладені доріжки і встановлені лавочки.

 

Доповнили майданчик для відпочинку експозиція жорен, декоративний млин, кам’яний стрімчак з гніздом лелек.

 

Вхід до джерела вінчає кована арка авторства Добропільського майстра Кравцова-Марича. Бракує інформаційного стенду з історією виникнення джерела, результатами аналізу води, розкладом богослужінь.

 

Через деякий час в 80 метрах в східному напрямку з’явилася ще одна купіль і відвідна труба з джерельною водою.

 

Купіль біля Живоносного джерела

Стежку до нової святогорівської перлинці розчистили від очерету і проклали цегляну кладку.

Над живоносним джерелом звели навіс і встановили пам’ятну дошку зі зверненням до цілющої сили води і вдячністю за працю козакові Леоніду Триждіі, односельцям, православній громаді, жителям Добропілля і району.

Святогрівське джерело не має природоохоронного статусу і зберігається жителями Святогорівки.

Доїхати до джерела з Покровська і Добропілля можна по трасі Т-05-15, переїхати річку Бик по мосту і повернути праворуч на вулицю Травневу. Через 300 метрів праворуч буде автостоянка і вхідна арка.

Координати: 48°29’3"N 37°2’36"E