7 березня 2021 р.

8 Березня. Цукерково-букетне свято або день боротьби за права

8 Березня — одне з небагатьох дореволюційних свят, що перекочувало в сучасне суспільство, хоча і дещо змінилося за більш, ніж столітню історію. Уже в перші березневі дні починається передсвяткова лихоманка з урочистими зборами на підприємствах, корпоративами в компаніях, святковими заходами в школах.


Улюблене весняне свято вже ніхто не пов’язує з «маршем порожніх каструль» нью-йоркських текстильниць, які вимагали зменшення робочого дня і рівних з чоловіками заробітної плати.
 

На думку скептиків початок виникнення свята вигадали радянські пропагандисти, а насправді його витоки можна вважати події 1894 року, коли вулицями Парижа продефілювали представниці найдавнішої професії, у яких виникла потреба створення профспілки жриць любові. У наступному році їх підтримали колеги в Чикаго, а ще через рік — нічні метелики Нью-Йорка. У 1908 році до мітингувальників приєдналися американські соціал-демократи, влаштувавши на вулицях акції за участю жінок всіх професій з вимогами надання виборчого права і рівних з чоловіками умов праці.
 

Тандем Клара Цеткін & Роза Люксембург, яким приписують авторство Міжнародного жіночого дня, не мають до нього прямого відношення.
 

У 1910 році революціонерки закликали жінок щорічно влаштовувати мітинги і ходи для надання їм виборчого права, але конкретну дату товариші Клара і Роза не вказували, і європейські учасниці мітингів проводили акції в різні дні.
 

У перші роки радянської владі 8 березня жінки виходили на демонстрації і влаштовували робочі збори, але з квітами їх ніхто не вітав.
 

У 1930-і роки зі зміцненням соціалістичної ідеології жінкам, що звільнилися від «домашнього рабства», вже не потрібно було боротися за право мати голос і бути обраними, а на підприємствах вони були стахановками нарівні з протилежною статтю.
 

Партійне керівництво використовувало Міжнародний комуністичний жіночий день для стимулювання слабкої половини людства до нових трудових подвигів, нагороджуючи їх Почесними грамотами за сумлінну працю.
 

Тепер жінка тягнула три лямки — виробництво, побутові проблеми, сім’ю. Рекорди в соціалістичному змаганні і досягнення в перевиконанні планів п’ятирічок не могли не відбитися на різкому падінні народжуваності.
 

Жінки-керівники, що проявили себе в воєнне лихоліття, в повоєнний час витіснялися сильною статтю. Ініціативним, заповзятливим жінкам не раз доводилося чути «Твоє місце на кухні» від чоловіків, які не бажали підкорятися «бабі».


З метою турботи про репродуктивне здоров’я жінок був скорочений перелік професій і введена заборона на аборти. Нелегальна процедура переривання вагітності в більшості випадків приводила до безпліддя і навіть летального результату. Табу на деякі спеціальності відсіяло кращих фахівців-жінок, які виконували свою роботу ретельніше і акуратніше, ніж колеги-чоловіки.
 

У 1966 році в епоху правління Брежнєва свято отримало статус державного, а всі радянські люди — ще один вихідний. У радянському суспільстві тепер вітали всіх представниць прекрасної статі від маляток до пенсіонерок.
 

Багато в чому весняне свято набрало обертів завдяки самим винуватицям торжества, адже за 2 тижні до цього вони вітали своїх чоловіків, однокурсників, колег, однокласників з Днем Радянської Армії. 23 лютого вся прекрасна половина СРСР нагадувала про наближення весни сильній половині, даруючи всім служивим і тим, що не нюхали пороху, одеколон і пару шкарпеток. Стимуляція лицарських якостей не проходила даром, і 8 Березня чоловіки, розпустивши «павині хвости», дарували компліменти, парфуми і тюльпани з мімозами. 30-50 років тому восьмиберезневе свято мало подобу сучасного Дня святого Валентина, коли жінка відчувала себе коханою.
 

На підприємствах теж не забували про внесок жінок у розвиток радянської економіки. У будинках культури відбувалися урочисті збори, на яких відзначили передовиць гвоздиками і тривіальними похвальними грамотами. У другій дії мати-трудівницю славили на концертах художньої самодіяльності, учасниками якої були в основному жінки.
 

У святковий день народ ходив один до одного на посиденьки. Кожна господиня напередодні навали гостей проводила на кухні більшу частину вихідного дня, щоб і столи від наїдків ломилися, і візитери не залишилися голодними. В продажу з’явилися листівки із зображенням ніжних первоцвітів і написами: «Вітаємо з Міжнародним жіночим днем ​​8 Березня!», «Зі святом, милі жінки!»
 

Що примітно, в більшості випадків підписували їх найчастіше самі жінки, вітаючи подруг і родичів. Та й при зустрічі жінки не забували побажати одна одній тепла і любові.


Але свята змінюються буднями, ткалі поверталися до верстата, доярки — на ферми, викладачі — в навчальні аудиторії, а мушкетери і лицарі, знявши свої обладунки, перетворювалися в грубіянів і звичайних хамів, проявляючи неповагу в транспорті, на підприємствах, громадських місцях.
 

Незважаючи на швидкоплинність ілюзії щастя, жінки не дозволять забути про весняний день, коли вони опиняються в центрі уваги. Якщо чоловіки-чиновники приймуть рішення про заборону святкування на державному рівні, то цей день залишиться народним святом, коли всі згадують про її величність Жінку.
 

Весна завжди додає сил, бадьорості і натхнення, а після обридлої зими хочеться зняти шапку і вдихнути свіжий весняний вітер, який принесе радісні новини і святковий настрій.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар