Дачне. Як жити в українському селі, якщо все закрите і зруйновано?

«Мій любий краю неповинний!

За що тебе Господь кара,

Карає тяжко?»

Т. Г. Шевченко. Осія. Гл. XIV.

Подорожуючи по куточках нашої країни, зустрічаючись з людьми, знайомлячись з історією та визначними пам’ятками міст і сіл, завжди бачиш щось зворушливе, яке дивує і вражає. Український народ славиться працьовитістю і гостинністю, багатими традиціями і багатовіковою історією. Природа України оспівана письменниками і художниками. Але більшість наших сіл лякають порожніми вулицями і покинутими будинками. Знищена інфраструктура в невеликих населених пунктах, немає аптечних пунктів і магазинів, закриті школи і дитячі садки. Як несхожі українські села на європейські хутора з віллами в стилі шале. 

Село Дачне Межівського району Дніпропетровської області розташовано на березі річки Вовчої.

 

У селі єдина вулиця з красивою назвою Калинова є частиною автомобільної дороги Т-04-28 Дачне-Новопавлівка-Межова-Слов’янка.

 

Дачне належить до Новопавлівської сільської ради. До адміністративного центру веде 8-кілометрова дорога в суцільних ямах і вибоїнах. Напевно, назву населений пункт отримав завдяки колись розташованим тут дачним ділянкам. Можливо, тут була дитяча дача, адже чарівниця-природа створила всі умови для відпочинку і оздоровлення. 

Вовча в цьому місці стає звивистою, з перекатами, утворюючи плеса і збільшуючи швидкість течії.

 

Береги облямовані зеленими масивами дубів, кленів, ясенів, тополь.

 

Квітуче різнотрав’я покрило широкі галявини різнобарвним килимом.

 

Пологий піщаний спуск у воду облюбували для водопою корівки. Зараз в селі тиша і запустіння, з живих душ мені зустрілися тільки корови на галявинах.

 

Мабуть, будинок культури, фельдшерський пункт, дитячий садок були побудовані в один час і служили селянам до початку реформ з оптимізацією та скороченнями. У відносно нестарих будівель з білої силікатної цегли вибиті шибки і підхід на обійстя заріс бур’яном. Вікна, ясна річ, вибиті зусиллями рук людських. 

Руїни магазину

Закритий дитячий садок

Колишній фельдшерський пункт

Занедбаний будинок культури

На околиці села залишилися лише руїни ферм і корівників. Таке відчуття, що керманичі місцевої та обласної адміністрацій давно махнули рукою на Дачне і чекають не дочекаються, коли знімуть його з реєстрації. Зупинний павільйон був виконаний в такому ж стилі, як і інші зупинки в Межівському районі. Це ж треба так не любити своє село, щоб зі звірячою силою допомагати йому зникнути з лиця землі? Сюди не приїжджають рейсові автобуси, а троє учнів Новопавлівської школи добираються з Дачного до навчального закладу шкільним автобусом. Можна тільки уявити, як доводиться школярам їздити кожен день вбитою дорогою.

Покинуті хати в здичавілих садах зяють розбитими вікнами і похиленими дахами. Оселі зводилися на великі сім’ї, але нікому в них тепер жити, українці віддають свої зусилля не на розквіт рідних сіл, а на економічний розвиток сусідніх держав.

 

Тільки лелеки залишаються вірними своїм насидженим місцям, відновлюють після зими гнізда, повертаючись щороку в рідні краї.