7 липня 2021 р.

Авдіївка. Твій дім там, де твоє серце

Будинок кожного з нас — це не тільки стіни і дах, це місце постійного проживання, тиха гавань, рідна домівка, де людина відчуває себе захищеною. Наш будинок — це родинне гніздо, домашнє вогнище, надійний тил, в якому вершиться історія родини і навіть цілих поколінь. Ми говоримо «Мій будинок — моя фортеця», маючи на увазі сформований уклад і сімейні традиції, батьківське повчання і материнське благословення. Ми поспішаємо в свій будинок після роботи, навчання і відпустки, знаючи, що в рідних стінах тебе люблять і розуміють. У жителів прифронтової Авдіївки особливе ставлення до рідного дому, вистраждане і пережите втратами і розставаннями.
 
Авдіївка, вул. Воробйова, 15. Багатостраждальний будинок

Нехай не ображаються жителі інших міст, але так як люблять своє місто жителі Авдіївки, не люблять ніде. Фотографія будинку № 15 по вулиці Воробйова облетіла всі вітчизняні ЗМІ. Кутова дев’ятиповерхівка в період активних бойових дій постраждала від обстрілів важкою артилерією.
 


Вітер гуляє в розбитих вікнах і шелестить відірваним профілем.
 


Історія будинку з білої силікатної цегли почалася з труднощів. Його будівництво заморозили на початку 1990-х. На південному горищному фасаді під фарбою ховається дата з червоної цегли «1992», стіни звели, але недобудовану багатоповерхівку не ввели в експлуатацію. Зростання цін на нерухомість і близькість довгобуду до обласного центру стимулювало відновлення будівельних робіт, і в 2008 році в 144 квартири вселилися щасливі новосели. Будинок розташований з південного боку Авдіївки, від Донецького аеропорту його відокремлюють 5,5 км, від гарячої точки «Промзони» — 2,7 км, а від Ясинуватської розвилки — 4 км.
 


У внутрішньому дворі чується гуркіт «болгарки» і розмови жителів, які повернулися до рідних пенатів,  тому що твій будинок там, де твоє серце і де тебе чекають.
 

Сусідню малосімейку називали «розмальовка» за різнобарвність панелей.
 

Авдіївка. Вул. Молодіжна, 20

На стіні розбитого снарядами дев’ятиповерхового будинку в 2016 році австралійський художник Гвідо ван Хелтен зобразив портрет вчительки української мови Марини Марченко, чоловіка якої важко поранило в 20 метрах від цього будинку.


Жіноче обличчя з болем вдивляється в бік Донецька. Мурал розміром в 4 поверхи став символом війни на сході України і уособленням гіркоти жителів прифронтової зони.
 
Мурал «Портрет вчительки»

Марина Григорівна з початком бойових дій залишилася в місті і продовжувала викладати в школі. Свій будинок вона змушена була покинути після прямого попадання снаряда. Разом з чоловіком вони поставили нові вікна, щоб хоч якось зберегти вцілілі речі.
 


На жаль, бюджетних коштів не вистачає на ремонти і компенсації, і жителі самостійно відновлюють свої оселі.
 


Люди готові повертатися і своїми силами ремонтувати будинки, тільки б швидше настав мир на рідній землі.
 
Адміністративна будівля Авдіївського коксохімічного заводу зі слідами обстрілу

Багато квартир, особливо на перших поверхах, так і залишаються з забитими вікнами, і коли в них запалиться світло — невідомо.


 

Практично вулиця Воробйова межує з лінією фронту.
 
До 2014 року – спортивний клуб «Олімпієць»

Церква святої Марії Магдалини

На краю поля, понівеченого воронками від вибухів, встановлені попереджувальні знаки про заміновану територію.
 


До війни Авдіївку з Донецьком пов’язувало трамвайне сполучення. Зараз трамвайна гілка не використовується і поросла травою.



Під час обстрілів мешканці залишали домівки, беручи з собою найнеобхідніше. У покинутих будинках і квартирах орудували мародери. Зловмисники вивозили майно, металеві вироби, залишаючи сміття і непотріб. Коли авдіївці стали повертатися в рідне місто, потрібно було обстежити безгоспні житла, технічні приміщення, горища. Жителі з допомогою правоохоронців оглядали будинки, закривали входи в підвали і на горище, встановлювали домофони і захисні решітки. Ці заходи допомогли людям відчувати себе більш захищеними.
 
Святий образ на стіні багатоповерхівки

Табличка про безпечність технічного стану будинку

Авдіївці знову налагоджують своє життя, пристосовуючись до жахливої ​​ситуації збройного конфлікту.

Покинуте дитяче містечко 

Непрацюючий фонтан

Складно уявити, але гуркіт канонади в Авдіївці став звичним і протягом декількох років навіть малюки знають, з якої зброї стріляють і на якій відстані. В Авдіївці живуть в очікуванні миру.

Авдіївка. Сквер

Немає коментарів:

Дописати коментар