Новопідгородне — найсхідніший населений пункт Дніпропетровської області, розташований в Межівському районі біля самого кордону з Донецькою областю. З південного боку села проходить автошлях Т-0406, що з’єднує дві сусідні області, і залізнична лінія
Покровськ-
Чаплине. Стела «Донбас» з териконами і сонцем, символ шахтарських міст — копер і слоган електоральної мобілізації встановлені біля залізниці на в’їзді в Донецьку область.
На пасажирському зупинному пункті № 15, обладнаному лавочками та навісами, зупиняється приміський поїзд
Авдіївка-Чаплине. Довжина пасажирської платформи — 152 м, більш, ніж достатньо для чотирьох вагонів електрички.
На околиці села, до якого потрібно пройти ще кілометр, зустрічає гостинний покажчик.
Село оточують поля з соняшником, який виснажує наші чорноземи.
У селі — чітке планування вулиць, розташованих паралельно одна одній.
Центральну вулицю під прямим кутом перетинають Садова, Переїзна, Вишнева, Шевченка, Миру.
Сільськогосподарська техніка та обладнання зберігається біля садиб хліборобів.
Центральна вулиця асфальтована, на ній розташована вся інфраструктура і пам’ятки села. Церква Різдва Пресвятої Богородиці займає приміщення колишньої амбулаторії та аптеки.
Наразі медустанова ділить приміщення з бібліотекою, закритою в той день через відпустку бібліотекаря.
Будинок культури відкритий для народних талантів. Трав’яний покрив на футбольному полі вже давно не зім’ятий гравцями і уболівальниками.
Закритим магазинам сільської кооперації зі старими табличками прийшли на зміну нові крамниці та кафе-забігайлівки.
У Новопідгородньому школярам не доводиться їздити в райцентр на заняття, учнів не позбавили свого навчального закладу, як в інших невеликих селах.
На шкільному подвір’ї до початку навчального року обладнають спортивний майданчик.
Для дошкільнят влаштований дитячий садок з ігровим комплексом.
Для військового меморіалу обраний парк — звичайне місце, де проводяться мітинги і народні гуляння.
Частина меморіальних плит перенесено на територію церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
Через село 3-4 рази в день проходить автобус
Покровськ-
Межова, яким можна дістатися в Райполе — центр сільської ради, але чекати автобус спекотним днем довелося б довго і я доїхала електричкою всього за 10 хвилин через одну зупинку.
Від зупинного пункту 364 км до села потрібно пройти відстань більше 1 кілометра.
Любителі зрізати кути проклали стежку скошеним полем, скоротивши шлях метрів на 200.
Край польової дороги до села років 35-40 тому, дивлячись на розлогі верхівки дерев, добрі люди посадили яблуні і груші. Тінь від густих крон вкриває подорожнього від променів палючого сонця, гілки торкаються подорожнього і пропонують насолодитися смаком райки, семеренки та лимонки. Коротка зупинка, щоб з вдячністю покуштувати запашне яблучко, і в прекрасному настрої прямую далі.
Водонапірна вежа втратила своє призначення і служить наземним орієнтиром. Соняшники витіснили з полів овочі і баштан, технічна культура вбирає силу сонця від родючої землі і обходиться без поливу.
Портрети випускників вітають на в’їзді в адміністративний центр, до якого входять села Колона-Межова, Краснознам’янка, Мар’ївка, Новоолександрівка, Новопідгородне і Сухарева Балка.
Село газифіковане, і також, як і в Новопідгородне, вулиці паралельні одна одній.
Таблички на перехрестях допомагають розібратися з новими назвами.
Будівля сільської ради побудована в 1967 році до 50-річчя Великого Жовтня, про що свідчить напис на пам’ятній дошці.
На Центральній вулиці в одній будівлі розташовані фельдшерський пункт, пошта та бібліотека.
Через дорогу — сільський клуб і дитячий майданчик.
Надбудована дзвіниця, нові віконні прорізи і розписи на стінах повністю змінили занедбане приміщення сільмагу, яке займає церква Великомученика Димитрія Солунського.
Невеликі магазинчики колишньої кооперації продовжують торговельну діяльність в центрі села.
Райпільська школа побудована в 1976 році і зараз в ній займається трохи більше 100 учнів.
На братській могилі покоїться 93 воїна Червоної армії.
Пам’ятним знаком відзначені воїни-односельці і жертви сталінського режиму.
Хрест встановлений в пам’ять жертв Голодоморів, який в 1932-1933 роках прийшов в кожну хату і косив усіх підряд.
Основу економіки сел Райпільської сільради становить сільське господарство. Колишня ферма великої рогатої худоби служать зерновим складом і приміщенням для зберігання сільгосптехніки.
За кілометр від Райполе розташоване село Сухарева Балка, куди приїжджають з усієї округи на знамениту олійню купити запашної соняшникової олії.
Зображений на автобусній зупинці соняшник не звернений суцвіттями до сонця, що суперечить його властивості і назві.
Через Райполе кілька разів в день проходить автобус Межова-Покровськ.
Немає коментарів:
Дописати коментар