Білгород-Дністровський. Фортеця Аккерман

Фортеця Аккерман в Білгороді-Дністровському — найбільша фортифікаційна споруда в східній Європі і найдавніша в Україні.

Білгород-Дністровський. Фортеця Аккерман

Вхід до фортеці відкрито з 8 ранку до 20 години через Головні (Кілійські) ворота.

Раніше тут був підйомний міст, а отвори на другому ярусі були призначені для поливу окропом і смолою.

Неприступність острогу відразу вгадується по глибоким і широким ровах, стіни яких укріплені каменем.

Багатолюдні екскурсії проводяться постійно, але я відвідала пам’ятку без супроводу гіда.

Рано вранці, коли галасливі натовпи туристів ще не заполонили простір, а торгові точки, які не вписуються в інтер’єр бастилії, не розкрили намети і не відволікали увагу, я з прекрасним настроєм приступила до вивчення багатовікового історичного надбання.

В руках — план-схема і коротка біографія оборонного гіганта, і я — одна у всій фортеці, не рахуючи охорони на прохідній.

Моно-прогулянка дозволила доторкнутися до старовини і відчути атмосферу стародавньої твердині.

Тишу порушували тільки фазани, збентежені одиноким мандрівником, які вилітали казна-звідки і тут же відразу зникали в заростях барбарису.

Ранковий туман завадив зробити гарні знімки, однак надавав форту таємничості й незбагненності.

Причорноморська фортеція закладена в XIII столітті ханом Золотої Орди.

У XIV столітті господарями стають генуезці, а пізніше — молдавські князі.

Середньовічна споруда вражає своїми розмірами і довговічністю будівель.

Загальна площа становить 9 гектарів.

Міцненькі стіни простягнулися на 2,5 кілометри.

Незважаючи на міцність і надійність, таблички закликають утриматися від піших прогулянок муром.

Ось такі масивні брили іноді випирають з монолітної огорожі.

Білий вапняк, що послужив будівельним матеріалом, дав назву фортеці і місту: Аккерман — Біле Місто.

Внутрішні добротні стіни ділять твердиню на 4 двори, які колись мали різне призначення, але могли витримати облогу самостійно.

На Цивільному дворі городяни ховалися під час ворожої навали.

Будівлі для житла не збереглися, але мінарет турецької мечеті, побудованої на місці стародавньої церкви XII століття, височить і привертає увагу.

На Гарнізонному дворі розміщувалися стайні, склади з боєприпасами, казарми.

Між двома основними дворами прокладена дорога і зачинялися ворота.

За огорожею був Портовий двір, але водна стихія Дністровського лиману зруйнувала місце для карантинного зберігання привезеного товару.

Ядро фортпосту — це цітадель.

Капітальність і непорушність споруди можна оцінити, зайшовши всередину веж, що були призначені для складування арсеналу, пороху і скарбниці.

Тут розміщувався штаб, комендатура.

Для в’язнів була передбачена окрема вежа, що служила в’язницею.

Змінювалися господарі, назви, багаторазово фортеця піддавалася нападам.

В кінці XV століття багатотисячні армії турецького султана і кримського хана після облоги, коли засипалися рови глибиною до 20 метрів і шириною до 14 метрів, штурмували фортецю.

Опір захисників закінчився здачею оборонної споруди ворогові.

Три століття в ній панувало турецьке султанство і три російсько-турецькі війни не обійшли стороною Аккерман.

В облозі фортеці брали участь такі відомі історичні особистості: М. І. Кутузов, Ф. Ф. Ушаков, Барклай-де-Толлі і інші.

Уздовж всієї оборонної стіни були вбудовані вежі, що служили майданчиком для артилерійських знарядь.

Тепер тут прекрасне місце для споглядання крутого скелястого берега Дністровського лиману, а вся територія острогу проглядається як на долоні.

Крайня західна башта названа в честь О. С. Пушкіна.

Сонце російської поезії провів в Акермані в 1821 році 3 дні під час кишинівського періоду заслання. Пообідавши в фортеці на запрошення коменданта, поет надихнувся на написання послання «До Овідія».

На згадку про Овідія називається південно-східна вежа, а лиман, на протилежному березі якого розташований райцентр Овідіополь, мав колишню назву Овідієве озеро.

З середини XIX століття твердиня втратила стратегічне значення форпосту.

З 1963 року фортеця має статус пам’ятки архітектури і містобудування національного значення.

На Цивільному дворі обладнана площадка з експозицією зброї і засобів тортур.

Дуже складна пересувна споруда на колесах «Таранна черепаха» застосовувалася при тарані кріпосних стін і могла знищити до 100 чоловік.

У тирі пропонується позмагатися в лучній стрільбі.

Артефакти, знайдені під час розкопок стародавнього міста Тіри, складені біля музею фортеці і таять ще багато нерозгаданого.

Руїни античного міста Тіри, що виникло близько V століття до нашої ери, можна побачити на площі перед фортецею.

Зараз на території Аккерманської твердині проводяться фестивалі, турніри з узяття острогу, театралізовані вистави, лицарські поєдинки.

Аккерман дуже привабливий для туристів, прогулянка може зайняти не менше двох-трьох годин, але і п’ять-шість можна провести цікаво і з користю.

У місті є готелі. З автовокзалу через кожні 30 хвилин відправляються автобуси до Одеси. Електричкою з обласного центру і назад теж зручно добиратися. Відстань 80 кілометрів від Одеси долається приміським поїздом або автомобільним транспортом менш, ніж за дві години, а захоплююча екскурсія залишає чудові враження, якими ділюся з вами.

Адреса: Білгород-Дністровський Одеської області, вул. Ушакова.

Координати: 46°12’1"N 30°20’56"E