Ринок, торговиця – візитівка міста чи селища. Кожної п’ятниці у Ворохті на Івано-Франківщині ринкова площа перетворюється на товкучку, а сьогодні день не базарний, сезон не дуже туристичний, погода зовсім зіпсувалася, надвечір’я, проте базар у Ворохті біля вокзалу працює, і заблукалий мандрівник має можливість придбати сувеніри на згадку, подарунки додому, карпатські смаколики, щоб пригостити своїх колег в колективі і вдома сім’ю.
![]() |
Ворохта, ринок |
Навіть за кілька хвилин до потяга можна встигнути забігти на привокзальний ринок і купити собі в дорогу місцеві наїдки й солодощі.
Легендарні гуцульські сири – солоні, солодкі, тверді, м’які, розсільні готуються за невідомими рецептами з додаванням магічних спецій.
А ковбаси, соковита буженина – м’ясні витребеньки та приправи до них мають натуральний склад і спокусливі назви: «Гуцульська забіяка», «На дровах». Звабливі копченості, напівкопченості і сиров’ялені ковбаси мають принадний вигляд, незабутній аромат, віддають запаморочливим димком. Особливу апетитність завжди має сало. Традиційні рецепти передаються з покоління в покоління і зберігаються в кожній сім’ї й донині. Різноманіття сортів і кольорів меду, напоїв та настоянок – іспит на витривалість.
На сувенірних лавах – хіт-парад дерев’яних виробів, прикрас, іграшок, посуду, рамок до картин, різних дрібничок. Продавці із задоволенням розказують, що ліжники, ковдри, вишиванки привозять з Косівщини, де в кожній хаті живуть справжні умільці, а кожна садиба – це майстерня і мистецька студія. Продукція на ринку втілює різнобарв’я українських традицій і дарує покупцям колорит та якість.
Немає коментарів:
Дописати коментар