Комарно, Львівська обл. Палац Лянцкоронських до 1939 р. |
Парк, закладений у XVII столітті, має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва, проте насолодитися мальовничими пейзажами і відновити життєві сили в зеленій оазі не вийде.
Хащі, сміттєзвалище і спустошливий панський маєток страхають наслідком руйнівної діяльності людини.
Комарно. Північна стіна палацу Лянцкоронських |
Комарно. Парк на території маєтку Лянцкоронських |
Це не примара, а світлина палацу, побудованого на межі XVIII - XIX сторіччя польським шляхтичем Юзефом Лянцкоронським. Деякий час в будівлі розміщувалася школа.
Ще декілька років тому двоповерхова будівля з колонами та аттиком над арковим входом зберігала міцні стіни. Зараз центральна частина розбита і розібрана на цеглу, а кутові останки не піддаються жлобам та нехристям. Обійстя польських магнатів перетворено на суцільний смітник. Напевно, жителі Комарно і сусіднього Переможного (до 1946 р. Хлопи) змагаються у накопиченні непотребу на руїнах маєтку землевласників. Велике подвір’я аристократів було облаштоване ліхтарями і квітниками, а зараз всюди сліди вандалів та шукачів скарбів.
Комарно. Смітники на території маєтку |
Вікові модрини, липи, ясені та буки оплакують колишню велич палацу та з сумом спостерігають за жахливим явищем на розгромленій садибі.
Комарно. Вікові модрини біля руїн |
Спадкоємицею родинного гнізда була Кароліна Лянцкоронська, педагог, мистецтвознавиця, випускниця і викладач Львівського університету, в'язень концтабору. Під час Другої світової війни остання представниця шляхетського роду працювала медсестрою і надавала гуманітарну допомогу. В Переможному, колишніх Хлопах, меценатка замовила проєкт і фінансувала будівництво церкви Покрова Пресвятої Богородиці. Від фонду Лянцкоронських Золочівський замок теж отримав ресурси на влаштування експозицій. Колишня власниця маєтку прожила 104 роки і перед тим, як спочити, попросила привезти їй купку землиці з родинного маєтку, з якою й поховали Кароліну у Римі.
Немає коментарів:
Дописати коментар