Черниця. Садиба Стефануса. По панським руїнам

Село Черниця Стрийського району Львівської області, до обласного центру відстань – 40 км, до залізничної станції Пісочна – 2,5 км. Я сьогодні в гостях на колишній садибі землевласника Вітольда Стефануса, побачу поміщицький маєток, розквіт якого був 100 років тому.

 

Черниця, Львівська обл. Садибний будинок Стефануса

Територія огороджена, але вхід вільний.

 

Біля брами зустрілася група людей, я подумала, що не сама буду екскурсантом, але ні, це селяни поверталися з богослужіння.

 

Черниця. Вхідна брама до садиби Стефануса

Праворуч від центральної доріжки в непоганому стані житловий будинок для управителя або слуг і колишні льхи з льодовиками, де зберігалися тонни овочів. Садиба займає площу 8 гектарів, з яких 2 гектари відведено під будинки та господарські будівлі, ще 2 займає парк, а 4 гектари – сад та городи. Те, що залишилося і ми можемо побачити – 2 садибні будинки. Помешкання пана Стефануса та його родини мало 10 кімнат, кухню, комору, туалети з каналізацією. Тераса з колонами несла естетичну та практичну функцію, тут за столом збиралося сімейство, приймали гостей. Так само щебетали птахи і аромат квітучого саду наповнював будинок мрійливим настроєм. Портики східчасто звужувалися вгорі і були увиті виноградом, що надавало палацу мальовничості. Наразі всередину будинку проникла дика поросль, а печі розібрані шукачами скарбів. 10 вікон виходили на південний захід у бік парку, в кімнатах завжди було світло та затишно.

 

Черниця. Садибний будинок Стефануса

Другий будинок із портиком, двома колонами на ґанку – менших розмірів. Західний фасад – одноповерховий, східний – двоповерховий. Чотирьохсхилий дах покритий червоною черепицею, виготовленою на Краківській фабриці. У будинку розміщувалися кухня, господарські приміщення, пивниця, туалет. Будинки збудовані у 1921-1925 роках, отже їм виповнилося вже 100 років, але вони могли б служити ще довго, якби, якби, якби…

Черниця. Садибний будинок Стефануса

Історичні відомості свідчать, що на території Черниці у XVII столітті був оборонний замок. Війни та пожежі знищили острог, а останнім землевласником був Вітольд Стефанус, якого сучасники характеризували як інтелігентну та порядну людину, розумного керівника рентабельного господарства. Стефанус шанобливо поводився з працівниками, чесно платив зарплату, селяни мали земельні ділянки для городництва та житла. Але в самого поміщика накопичилися борги і він змушений був продати добре налагоджене обійстя з рухомим і нерухомим майном. Хутір купила держава та Львівська просвітницька установа, розмістивши на садибі 1935 року аграрний ліцей. Після закінчення Другої світової війни навчальний заклад не втратив агропромислового профілю і в сільськогосподарському технікумі готували агрономів та тваринників для радянських колективних господарств. У 1966 році технікум перетворений на сільськогосподарську школу для навчання зоотехніків протягом одного року. Студенти вчилися розводити корів, свиней, коней, кролів та ретельно підтримували порядок на території. Садиба була довгий час взірцем дбайливого господарювання на землі, а також центром культурного життя Черниці. На території навчального закладу був клуб з великою глядацькою залою і бібліотекою, спортивний і танцювальний майданчики. У 1979 році нова реформа та нова організація з постачання мінеральних добрив зайняла будівлі та корпуси панського маєтку. Згубні 90-ті роки не могли руйнівно не позначитися на садибі. Занедбана ферма вже понад 30 років залишена без нагляду та руйнується часом та недобрими людьми. Усі будівлі, земля, парк передано в оренду Львівській академії мистецтв, але це не врятувало чорницьку пам’ятку.

 

Черниця. Садиба Вітольда Стефануса

Ставки колись були блакитним дзеркалом, наразі перетворилися на болото. Парк із завезеними з Європи саджанцями, алеями та скульптурами, арками та квіткарками здичавів і втратив привабливість.

 

Черниця. Територія садиби Стефануса

Господарський комплекс був оснащений водопровідною системою та помпою для перекачування води. П’ятиярусна шестигранна водонапірна вежа граційно височить над руїнами колишньої величі. Червоноцегляну трудівницю можна порівняти з кращими статусними зразками подібних споруд, але шанобливого відношення вона не заслужила. Любителі «біленької-міцненької» закидали водогіночку купами порожніх пляшок.

 

Черниця. Водогінна вежа на території садиби Стефануса

Жодної запобігливості та бережливості не відчули й інші будинки-годувальники маєтку. Пилорама, кузня, комори, стайні, звіроферма, столярна майстерня, млин, свинарник, гараж, склади, пивниці, молочарня, теплиці, парники – все-все перетворено на руїни.

 

Черниця. Господарські будівлі маєтку Стефануса

Добротні будови на кам’яному фундаменті з міцними цегляними стінами, конструкціями з дуба знищили не прибульці, а місцеві варвари, доморощені вандали. У невеликому селі Черниця та у сусідньому Пісочне дуже гарні будинки, доглянуті обійстя. Напевно, господарі неодноразово були за кордоном і навчилися у західних сусідів дивинам в оформленні будинків та присадибних ділянок. Майстерність у будівельному ремеслі місцевих умільців відома у всіх регіонах та за кордоном. Але свою головну пам’ятку історії та архітектури, культурну спадщину Черниці вберегти від загибелі вони не змогли.

Черниця. Скульптура на приватному обійсті

Не вдалося зберегти й костел 1921 року. Садиба та храм зображені у кінострічці «Злочин із багатьма невідомими», яку знімали в Черниці 1993 року. На місці костелу спорудили пам’ятний знак із зображенням маленького Ісуса, Марії та Йосипа.

 

Черниця. Пам'ятний знак на місці зруйнованого костелу

На старому католицькому цвинтарі вцілілий надгробок та залишки скульптури Яна Непомуцького нагадують про польський період Черниці.

 

Черниця. Польський цвинтар

Вітольд Стефанус був фундатором місцевої школи, на другому поверсі якої розміщувалися квартири вчителів. Фасад alma mater всіх мешканців Черниці прикрашають два рідкісні барельєфи, які спонукають до навчання та праці.

 

Черниця. Школа

Дуже впало в око запустілий стан автобусної зупинки з мозаїчними картинами. Адже зупинка – це також візитівка села чи міста.

 

Черниця. Автобусна зупинка

Село розташоване у мальовничому місці біля злиття річки Черниця з Дністром. Природний ландшафт із ботанічними заказниками, галявинами дикорослих ірисів та тюльпанів, старицями та заливними луками приваблює туристів, і садиба Стефануса могла б доповнити маршрути мандрівників ще одним цікавим об’єктом для відвідування.

Дякую вчителеві Черницької школи Хлоп'ячій Ярославі Володимирівні за збереження історії села та детальний опис садиби Стефануса.