Львів. У Шевченківському гаю кружляє листопад. Осінь у музеї просто неба

Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові – це сховище пам’яток дерев’яної архітектури та місце, куди хочеться повертатися. За 1-2 відвідування неможливо розглянути детально усі експонати, а прогулянка в осінній період посилює враження у поєднанні із золотою магією, дозволяє почути свої думки, відпочити від міських проблем та насолодитися красою природи.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Ольги і Володимира 

На вході в скансен зустрічає Тарас Григорович, оскільки музей просто неба в народі називають Шевченківський гай.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Пам'ятник Кобзарю

Стенди з життєписом скансену інформують про його творців, реставраційні процеси, виставкові заходи. У касі разом із квитком відвідувачам вручають схему музею із зазначенням експонатів, дбайливо перенесених із регіонів Західної України на схили ландшафтного парку. Площа музею просто неба близько 36 гектарів, покажчики допомагають орієнтуватися з маршрутами.

На роздоріжжі встановлено каплицю 70-х років XIX століття із села Ялинкувате Сколівського району Львівської області. Невелика божниця була складена з матеріалу церкви, зруйнованої під час бурі.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Каплиця з с. Ялинкувате Львівської обл.

Із села Тухолька цього району представлено житло сільського князя (старости). Будинок 1910 року з багатим оформленням та двосхилим ґонтовим дахом був найкрасивішим у бойківському селі. Наглядач пані Марія, як справжня господиня садиби, гостинно запрошує всередину приміщення, щоб ознайомитися з інтер’єрами. Дзеркало, скрині, годинник служили справжнім господарям на початку XX століття.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Хата з с. Тухолька Львівської обл.

Сколівщина щедро поділилася шедеврами дерев’яної архітектури та особливо може пишатися взірцем культових бойківських споруд храмом святого архангела Михаїла 1863 року. Церква чинна та відкрита для вірян. Триярусна квадратна у плані дзвіниця доповнила архітектурний ансамбль.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Михаїла. 1863 р.

Ще один представник Сколівського району – хата 1860 року із села Орявчик для великої родини. Колись тут виховували дітей, колядували, готувалися до Пасхи.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Хата з с. Орявчик Львівської обл. 1860 р.

Церква святого Миколая була першим музеєфікованим об’єктом скансену. Храм 1763 року перевезли 1930 року з села Кривки, що біля Турки, де селяни вирішили збудувати нову церкву, а стареньку божницю розібрати чи продати до невеликих громад. 100 років тому, коли в кожному селі височіли найкращі зразки народної архітектури, мало хто замислювався про культурну спадщину. Ініціаторами порятунку святині стали брати Шептицькі. На кошти Митрополита Андрея Шептицького церкву перевезли на подвір’я Свято-Іванівської лаври, де на той час ігуменом служив Климентій Шептицький. Для оформлення інтер’єрів використовували фонди Львівського Національного музею та церковне начиння із села Воля Жовтанецька.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Пам'ятний хрест на місці освячення Свято-Іванівської лаври і встановлення церкви св. Миколая

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая

Чарівна краса осіннього парку створює нові багряно-жовті ескізи та стимулює до подальшого променаду музейними стежками.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту

Осінній настрій викликає спогади про шкільну добу і хочеться сісти за парту, почути розповідь вчителя, зустрітися з однокласниками. У музеї просто неба представлено школу із села Бусовисько Старосамбірського району Львівської області. Здається, що на тому подвір’ї зараз пролунає шкільний дзвінок. Побудований у 1880 році один із найкращих сільських навчальних закладів служив прикладом для спорудження інших шкіл у регіоні. У шафі зберігається все приладдя для навчального процесу. У другій половині, де мешкала вчителька, відтворено атмосферу житла сільського інтелігента.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Школа з с. Бусовисько Львівської обл. 1880 р.

З цього ж Старосамбірського району доставлено хату незаможного селянина. Житло початку XX століття має відмінне для західної частини Карпат оформлення, коли між брусами закладали мох та обмазували білою глиною.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Хата з с. Мшанець Львівської обл. 

Довга хата 1909 року прибула з села Шандровець Самбірського району Львівської області. Її особливість у тому, що житлові, господарські приміщення перебувають під спільним дахом і господар у разі негоди проходив вздовж будівлі по настилу з кімнати в хлів або комору.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Хата з с. Шандровець Львівської обл.

Щоб мати уявлення про сільську садибу початку XX століття із Закарпаття, достатньо прогулятися до карпатського хутора з пасовищем, садом, господарськими спорудами, сараєм-кухнею, сараєм для воза, літньою піччю, млином. У травні розлога крона черешневого дерева дає велику кількість яскравих плодів, і відвідувачі можуть пригоститися врожайним старим сортом.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Садиба з с. Крайниково Закарпатської обл.

Зберігся будинок місцевого майстра М. Пекаря з села Зарічово Перечинського району Закарпатської області. 1973 року будівельник відновив своє дітище в музеї Шевченківський гай. Під одним дахом об’єднані житлова частина, комора та сарай. На обійсті зібрані хлів, льох, колодязь і сіносушарка.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Хата з с. Зарічово Закарпатської обл.

1992 року на честь 1000-річчя возз’єднання Лемківщини та Київської Русі створено копію церкви у колишньому українському селі Котань у Польщі, яка була збудована у 1841 році і є пам’яткою історії та архітектури Підкарпатського воєводства. Церква у скансені освячена на честь святих Ольги та Володимира і є чинною греко-католицької громади. Двоярусна дзвіниця з Котані доповнює архітектурний ансамбль.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Ольги та Володимира

Осінь-художниця перетворює природний та архітектурний ансамбль, надихаючи живописців та творчих людей на нові твори. У різних куточках музейного простору в полотнах та етюдах олією, аквареллю, музикою, пишномовними словами втілюється мальовничість Шевченківського гаю.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Хата з с. Трійця Івано-Франківської обл. 1886 р.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Хата з с. Визниця Закарпатської обл. 1870 р.

Музейну експозицію складають 110 архітектурних об’єктів, які об’єднані у міні-села та розташовані по регіонах: Львівщина, рівнинне Закарпаття, Бойківщина, Лемківщина, Поділля, Буковина, Покуття. Зразки дерев’яної архітектури привезено з 54 населених пунктів Західної України. Найдовшим шляхом пам’ятки із села Ширівці Чернівецької області. Зібрані в етнографічних експозиціях побутові предмети, одяг, посуд, меблі, світлини зображають атмосферу сільського житла понад 100 років тому.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Експонати

Івано-Франківщина представлена ​​подвір’ям заможного господаря із села Вербовець Косівського району Івано-Франківської області. У господарському приміщенні демонструється колекція сільськогосподарського інструментарію, зимові санчата, віз, приладдя. На гуцульській садибі трапляються дива. Під час проведення майстер-класів кожен може відчути себе гончарем, виготовити іграшку з соломи, розписати скло, імпровізувати на народних інструментах.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Хата з села Вербовець Івано-Франківської обл.

Із села Бережонка Вижницького району Чернівецької області доставлено хату, збудовану з ялинового кругляка на початку XX століття. До садибного комплексу входить стодола та сарай для свиней.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Хата з с. Бережонка Чернівецької обл.

У музеї зберігаються зразки сакральних споруд – 6 церков, 1 костел, 1 каплиця. Свято-Троїцька церква датується 1774 роком та привезена з передмістя Чернівців. Це один із найстаріших та перших експонатів музею.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Троїцька церква. 1774 р.

Основним заняттям та головною метою працівників музею є збереження автентичного виду експонатів. Будівельники, реставратори, наглядачі садиб вивчають старовинні технології та дотримуються їх у процесі оновлення та утримання експозицій. Особливої ​​уваги вимагають дахи та перекриття, адже вони найбільше піддаються зовнішньому впливу погодних умов. Наприклад, для перекриття 1 квадратного метра солом’яного даху потрібно 30-35 снопів соломи. Для реставрації хати із села Орявчик знадобилося з 4 гектарів заготувати майже 11 тисяч солом’яних снопів.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Експонати

Праця етнографів, архітекторів, реставраторів і всіх тих, хто докладає зусиль для збереження шару народної архітектури заслуговує на величезну повагу. На жаль, не все вдається зберегти. 6 лютого 2022 року внаслідок пожежі музей втратив унікальний експонат – ґражду із села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Закритий двір із житловими та господарськими спорудами назавжди втрачено. Подібний екземпляр гуцульського житла знайти вже практично немає де. Це не перший випадок пожежної трагедії, за 50 років існування музею у вогні загинули близько 10 пам’яток народної архітектури.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Згоріла ґражда

Українці здавна займалися землеробством, деревообробкою, тваринництвом. На території скансену демонструються млин, олійня, сукновальня, кузня.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Олійня з с. Головецько Львівської обл.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Вітряк з с. Ширівці Чернівецької обл.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Водяний млин з с. Либохора Львівської обл.

Експонуються різні вулики, виготовлені з дерева. Бджільництво, бортництво – стародавнє ремесло на території України.

 

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Пасіка

На цьому екскурсія не закінчується, музейними маршрутами можна ще довго мандрувати і насичено насолоджуватися природними та рукотворними пам’ятками. Хочеться побажати працівникам одного з найкращих музеїв України нових проєктів, щоб колекції поповнювалися та мирно зберігалися.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Озеро

Адреса музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького: Львів, вул. Чернеча Гора, 1. Територія ландшафтного парку «Знесіння».