 |
| Ворохта. «Каретний» міст. 1895 р. |
Залізничний раритет розташований у південній частині гуцульського містечка, близько 4 км від вокзалу. Рухатися слід автомобільним шляхом Н 09 у південно-східному напрямку до покажчика «Каретний міст», звернути в провулок житлового сектору і поступово спускатися до місця злиття карпатських блакитних стрічок.
 |
| Ворохта. Спуск до Нижнього Бахоньчика і віадука |
Турботливі руки спорудили через струмок дерев’яну переправу, що одночасно служить оглядовим майданчиком.
 |
| Дерев'яний міст через потічок Нижній Бахоньчик |
Кам’яна арка над Бахоньчиком вже не виконує свого призначення і разом з опорами густо поросла лісом.
 |
| Ворохта. Кам'ятний віадук вузькоколійки |
Крижаний панцир скував течію водного потоку, а сріблясті бурульки підкреслили виразність транспортної конструкції.
 |
| Крижаний панцир на штучному водоспаді |
Склепіння міцно утримують криволінійний обрис, скрізь який, як через портал, проглядають сонячні промені.
 |
| Кам'яна конструкція |
Вітер і циркуляція течії під ополонкою створюють дивовижні звуки, що надає мосту таємничості і неповторності. Знавці вузькоколійок досліджували історію віадука, в мережі чимало публікацій про рейкові дороги Карпат і світлини польського періоду.
 |
| Ворохта. Світлини вузькоколійки польського періоду |
Для транспортування деревини в Карпатському краї наприкінці XIX століття побудували розгалужену систему вузької колії. На інформаційному стенді українською і англійською мовами та шрифтом Брайля освітлюється хронологія ділянки, довжиною 6 кілометрів від тартака у Ворохті до Арджелюжі.
 |
| Ворохта. Інформаційний стенд біля віадуку |
У 1906-1907 роках ворохтянська вузькоколійка простягнулася лісами до Заєволі, а пізніше до Форещанки і складала вже 14 кілометрів. Напевно, вагончик називали каретою. У вугільних шахтах вагон для переїзду гірників від стовбуру до забоїв і до сьогодні називають «каретою». Туристи в міжвоєнний період за 1,1 злотих поїздом діставалися до кінцевої зупинки, а потім прямували на Говерлу або Кукул. Потяг рухався спроквола, за що його жартома прозвали «чорногірською стрілою». В господарських цілях і перевезення працівників і мандрівників використовувався локомотив фірми Krauss під назвою Rosenberg за номером 3409/1896. Після Другої світової війни для відновлення промисловості і будівництва потреба в деревині зросла, тому збільшується кількість локомотивів – додаються мотовози і паротяг типу ПТ4. Зношеність рухомого складу та нерентабельність підприємства сприяли ліквідації вузькоколійки, а проєкт продовження дороги до залізничної станції залишився на папері. З 1965 року колія не експлуатується і розібрана. Лише залишки насипів і «каретний міст» нагадують про існування вузькоколійної залізниці.
 |
| Ворохта. Залишки насипу вузькоколійки |
У 2024 році Ворохта увійшла в топ-100 туристичних сіл світу, і віадуки не залишаються поза увагою туристів, але стан транспортних споруд занедбаний.
На Івано-Франківщині є приклади збереження вузькоколійної історії, де створені популярні атракції для культурного розвитку і подорожей. У 2000 році в селищі Вигода Калуського району відновила роботу Вигодська вузькоколійка. Карпатський трамвайчик курсує серед казкових гірських ландшафтів, а в колишній садибі короля лісопильні барона Поппера відкритий інтерактивний музей. В Микуличині Надвірнянського району відбудовано невеличку ділянку вузькоколійної гілки, на якій встановлено вагон-музей історії вузькоколійки. Ворохтянська залізнична пам’ятка теж заслуговує більшої уваги у популярному карпатському селищі.
Коментар до відео місцевого жителя: «Цей міст давно знищений. Він був красивий, оздоблений цоколем який "добрі люди" поздирали на фундаменти своїх хат і залишився міст наче якийсь каліка, наче інвалід і заріс хащами, мабуть від сорому. Вузькоколійні рейки теж пішли на стовпи огорож різних господарств».
 |
| Ворохта. «Каретний» міст |
Читайте також англійською: Vorokhta. The 'Karetnyi' Narrow-Gauge Bridge and Viaducts
Немає коментарів:
Дописати коментар